![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Олексій Толстой
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Черепаха Тортіла не вказала дороги з Країни Дурнів.
Буратіно біг куди очі світять.
За чорними деревами блищали зірки. Над дорогою звисали скелі. В ущелині лежала хмара туману.
Раптом попереду застрибав якийсь сіренький клубочок. Одразу ж залунав собачий гавкіт.
Буратіно притисся до скелі. Повз нього, грізно сопучи носами, промчали два поліцейські бульдоги з Міста Дурнів.
Сірий клубочок метнувся з дороги вбік – під укіс. Бульдоги за ним.
Коли тупотіння і гавкіт віддалилися, Буратіно припустив щодуху, і зірки швидко-швидко попливли за чорними гілками. Раптом сірий клубочок знову перескочив дорогу. Буратіно встиг роздивитися, що це заєць, а верхи на ньому, тримаючись за його вуха, сидить блідий маленький чоловічок.
З укосу посипалися камінці, бульдоги слідом за зайцем перескочили дорогу, і знову все стихло. Буратіно біг так швидко, що зірки тепер, мов навіжені, мчали за чорними гілками.
Утретє сірий заєць перескочив дорогу. Маленький чоловічок зачепився головою за гілку, звалився з його спини і гепнув просто під ноги Буратіно.
– Ррр-гав! Тримай його! – проскакали вслід за зайцем поліцейські бульдоги: очі в них були такі налиті люттю, що вони не помітили ні Буратіно, ані блідого чоловічка.
– Прощай, Мальвіно, прощай назавжди! – плаксивим голосом пропищав чоловічок.
Буратіно схилився над ним і здивовано побачив, що це був П'єро в синій сорочці з довгими рукавами.
Він лежав долілиць у колії від колеса і, мабуть, вважав себе вже мертвим, бо пропищав загадкову фразу: «Прощай, Мальвіно, прощай назавжди!» Він гадав, що вже прощається з життям.
Буратіно почав його термосити, потяг за ногу – П'єро не ворушився. Тоді Буратіно відшукав у кишені завалящу п'явку і приклав її до носа бездиханному чоловічкові.
П'явка, не довго думаючи, вп'ялася йому в ніс. П'єро швидко сів, покрутив головою, відірвав п'явку і простогнав:
– Ох, виявляється, я ще живий!
Буратіно схопив його за щоки, білі, як зубний порошок, цілував, розпитував:
– Як ти сюди потрапив? Чому ти скакав верхи на сірому зайці?
– Буратіно, Буратіно, – відповів П'єро, боязко оглядаючись, – сховай мене швидше. Адже собаки гналися не за сірим зайцем – вони гналися за мною. Синьйор Карабас-Барабас переслідує мене вдень і вночі. Він найняв у Місті Дурнів поліцейських собак і заприсягся схопити мене живого або мертвого.
Вдалині знову загавкали пси.
Буратіно схопив П'єро за рукав і потяг його в зарості мімози, цвіт якої був схожий на круглі жовті пахучі пухирчики.
Там, лежачи на прілому листі, П'єро пошепки почав розповідати:
– Розумієш, Буратіно, якось уночі шумів вітер, лив дощ як з відра…
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова