Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Олексій Толстой
Переклад українською – Наталя Забіла
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Анатолій Єлісеєв
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Буратіно, лисиця Аліса та кіт Базіліо спустилися з гори і йшли, йшли – через поля, виноградники, через сосновий гай, вийшли до моря і знову повернули від моря, через той же гай, виноградники. Містечко на горбу і сонце над ним було видно то праворуч, то ліворуч. Лисиця Аліса казала, зітхаючи:
– Ох, не дуже то й легко потрапити до Країни Дурнів, лапи геть намуляєш…
Надвечір вони побачили обіч дороги старий будиночок з пласкою покрівлею і вивіскою над входом:
ХАРЧІВНЯ ТРЬОХ ПІЧКУРІВ
Хазяїн вибіг назустріч гостям, зірвав з лисої голови шапчину й, низько вклоняючись, просив завітати до нього.
– Не завадило б нам хоч суху скоринку перехопити, – промуркотіла лисиця.
– Хоча б скоринкою хліба почастували, – пробуркотів і кіт.
Зайшли до харчівні, посідали біля печі, де на рожнах і сковородах смажилась усяка всячина. Лисиця раз у раз облизувалась, кіт Базіліо поклав лапи на стіл, вусатий писок на лапи, уп'ялив очі в їжу.
– Гей, хазяїне, – поважно сказав Буратіно, – дайте нам три скоринки хліба!
Хазяїн мало не впав від подиву, що такі шановні гості так мало замовляють.
– Веселенький, дотепненький Буратіно жартує з вами, хазяїне, – захихикала лисиця.
– Він жартує, – буркнув кіт.
– Дайте три скоринки хліба й до них – он того дивовижно засмаженого баранця, – сказала лисиця, – і ще оте гусенятко, та двійко голубів на рожні, та ще, мабуть, печіночки…
– Шість штук найжирніших карасів, – наказав кіт, – і дрібної сирої рибки на закуску.
Коротко кажучи, вони взяли все, що було в печі, для Буратіно зосталася одна скоринка хліба. Лисиця Аліса й кіт Базіліо з'їли все разом із кістками. Черева в них роздулися, морди залисніли.
– Відпочинемо часинку, – сказала лисиця, – а рівно опівночі вийдемо. Не забудьте нас розбудити, хазяїне…
Лисиця й кіт розляглися на двох м'яких ліжках, захропіли й засвистіли. Буратіно задрімав у кутку на собачій підстилці. Снилося йому деревце з кругленькими золотими листочками. Тільки він простягнув руку…
– Гей, синьйоре Буратіно, прокидайтеся, вже північ.
У двері стукали. Буратіно схопився, протер очі. На ліжках – ні кота, ні лисиці – порожньо.
Хазяїн пояснив йому:
– Ваші шановні друзі раніше встали, підкріпилися холодним пирогом і пішли.
– Мені нічого не веліли переказати?
– Дуже навіть веліли, – щоб ви, синьйоре Буратіно, не гаючи й хвилини, бігли дорогою до лісу.
Буратіно кинувся до дверей, але хазяїн став на порозі, примружився і вперся руками в боки.
– А за вечерю хто платитиме?
– Ой! – пискнув Буратіно. – Скільки?
– Рівно один золотий.
Буратіно зразу ж хотів прослизнути повз його ноги, але хазяїн ухопив рожен, – їжакуваті вуса й навіть волосся над вухами в нього стали сторч.
– Плати, негіднику, або проштрикну тебе, як жука!
Довелося віддати один золотий з п'яти. Пошморгуючи носом, прикро вражений Буратіно покинув кляту харчівню.
Ніч була темна, – цього мало, – чорна мов сажа. Все навколо спало. Тільки над головою Буратіно нечутно літала нічна птаха Сплюшка.
Доторкуючись м'яким крилом до носа Буратіно, Сплюшка повторювала:
– Не вір, не вір, не вір!
Буратіно досадливо зупинився.
– Чого тобі?
– Не вір котові й лисиці…
– Та ну тебе!
Він побіг далі й чув, як Сплюшка цвірінчала навздогін:
– Бійся розбійників на цій дорозі…
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова