|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Площа картонного годинника
Л.Яхнін
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Мильний підвал
Патока визирнув з-за рогу будинку. Він бачив, що Крага замкнув Скомороха Сопілку в Мильному Підвалі.
– Так йому й треба, цьому Скоморохові Сопілці. Хай не задається, – зрадів Патока.
А Крага стояв біля замкнених дверей підвалу та розмірковував: – Завтра я розпорю ганчір'яного хлопчиська на клаптики і залатаю собі кишеню. Тепер у моїй владі ціле місто. У мене буде багато грошей. А для грошей потрібна велика кишеня без дірок. Хе-хе-хе, такого б не придумав навіть мій дідусь, хоч він і був знаменитим розбійником.
Крага підійшов до маленького віконця підвалу і зазирнув усередину одним оком. У підвалі було темно й тихо.
– Гей, Кольоровий Ковпачок! – крикнув Крага. – Не нудьгуй без мене. Я завтра вранці повернуся. Хе-хе-хе.
Скоморох Сопілка нічого не відповів.
«Ще втече, – подумав Крага, – треба б постерегти. Тільки темно на вулиці. Лячно».
Крага обережно озирнувся навсібіч.
– А раптом нападе хтось? Я з міськими розбійниками зовсім незнайомий. Мій дідусь, знаменитий розбійник Бот-Форт, казав: «Краще нікого не зустріти, ніж зустріти незнайомого розбійника».
Крага знову озирнувся навсібіч.
І тут з-за рогу будинку висунулася голова Патоки.
– Ой-ой, хто це? – сказав Крага своїм гучним шепотом, – не лякай мене. Бо знаєш який я сердитий, коли мене лякають!
– Я не лякаю, – сказав Патока, – я лякаюся.
Крага впізнав Патоку і заспокоївся.
– Не бійся мене, Товсті Щоки, – сказав він своїм найдобрішим голосом.
– А я не боюся, я тільки трохи побоююсь, – сказав Патока і підійшов ближче.
Крага поплескав його по плечу і сказав:
– Ти посидь біля дверей та дивись, щоб ніхто звідси не виходив. А я піду по... по що ж я піду? Ах, так, по гриби. От. Я дуже люблю збирати гриби вночі. І не здумай з мене сміятися!..
І Крага пішов, наспівуючи свою улюблену пісеньку:
|
Чікі-чок, чікі-чок Чікі-чок, чікі-чок |
Що придумав старий Швець
От і вулиця Дзвінких Дзвіночків, – сказав Швець, – а там, під фіолетовим ліхтарем, Мильний Підвал.
– Стійте, – прошепотіла Вафелька, – біля підвалу хтось ходить.
Швець зупинився.
Шоколадка тихенько загарчала.
– Це не Крага, – сказав Швець, – для Краги він надто малий на зріст.
– Здається, це Патока, – сказала Вафелька.
– Гм, – сказав Швець, – що він тут робить?
Вони підійшли до Патоки.
Шоколадка знову загарчала.
– Ти чого сюди прийшов? – запитав Швець.
Патока поважно пройшовся перед замкненими дверима підвалу.
– Я охороняю! – сказав він. – Мій друг Крага вирішив провчити цього грубіяна, Скомороха Сопілку, за те, що він мене штовхнув на площі.
Патока надув щоки, і від цього його обличчя зробилося ще поважнішим і зовсім дурнуватим.
В цей час Вафелька підійшла до віконця.
– Скомороше Сопілко, ти тут? – запитала вона пошепки.
З глибини темного підвалу почувся голос Скомороха Сопілки:
– Тут я, тут. Увесь у цвілі. Дошкуляють комарі, миші лізуть з нір. А навколо мене кулі. Слизькі та в пилюці, та ще й мильні.
– Не сумуй, Скомороше Сопілко, – сказала Вафелька, – мильні бульбашки врятують тебе. Вибери одну найбільшу й найміцнішу. Підкоти її до дверей. І тільки-но Крага відкриє підвал, ухопись за мильну бульбашку. Вона вилетить з підвалу, а ти разом із нею.
– Оце ідея! Оце добре! Від цієї ідеї і мені веселіше, – зрадів Скоморох Сопілка.
Вафелька вийняла з кишені кленовий листок і просунула його у віконце.
– Цього листка передаси майстру Тульї у Великому Місті на ярмарку. Він обов'язково нам допоможе, – прошепотіла вона.
А Патока нічого не бачив і не чув. Він розповідав Швецю про свого сміливого та розумного приятеля на ім'я Крага.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова