Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Любов Воронкова

Онук Ванько

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв

 

Зміст

Радощі Тиждень Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця Субота Неділя

Живий ліхтарик Суперечка Пампушки з цукром Улюблена онучка Казки про корівок Півняче слово Ягода суниця Оце так новина!

Субота

До ранку Ванькова опухлість зійшла. Губа знову стала маленька. Око, що вчора було як щілинка, зараз знову широко відкрилося. І Ванько вже забув про бджіл.

А думав він знову про лося. Вранці, коли снідали, батько сказав:

— Сьогодні проїжджав повз озеро — бачив лосині сліди на березі.

Ванько вийшов на ґанок і довго дивився на далекий ліс, що стояв за полями.

Після обіду Ванько пішов до Федька:

— Ходімо лося шукати?

— Ходімо, — відповів Федько. — Тільки Гринька погукаємо.

Хлопці зібралися всі троє і пішли до лісу шукати лося.

Ялинки розвісили густу хвою і ніби дрімали, пригріті сонцем. І чим далі йшли хлопці, тим глухішим і темнішим ставав ліс.

Тут Гринько зупинився:

— Я далі не піду. Заблукаємо ще...

— Тоді і я не піду, — сказав Федько. — І нащо нам цей лось потрібен?

Але Ванькові хотілося побачити лося.

«Я далеко не піду, — подумав він, — я тільки подивлюся в тих кущах — і назад».

Так він думав, а сам йшов все далі й далі. А коли озирнувся навколо, то і забув, звідки прийшов. І тільки тепер помітив, що в лісі вже стемніло.

Ванько побіг назад, але збився і вийшов не на дорогу, а прямо до озера. І тут він побачив, як сіло сонце. Блимнуло в останній раз у далеких верхівках лісу, ніби помаранчева жаринка, і згасло. В лісі одразу ж стало похмуро, а озеро лежало гладеньке і зовсім рожеве від вечірньої зорі.

Раптом Ванько зупинився: на лісовій галявині стояв великий звір. Він стояв, піднявши голову і закинувши широкі роги. Постояв, послухав і пішов до озера.

Він підійшов до озера і нагнувся. І Ванько побачив крізь ясний туман, як дрібні рожеві брижі побігли по воді.

— Лось! — ледь чутно прошепотів Ванько. — Ось він, лось!

Лось підвів голову, прислухався і миттю зник у лісі. Зник, ніби його й не було.

Прямо на лужок до озера вийшов табун. Це пастух дядько Андрій пригнав колгоспних коней пастися вночі.

Дядько Андрій побачив Ванька.

— Ти чого тут тиняєшся? — спитав він. — Заблукав?

— Ні, — відповів Ванько, — я лося шукав.

Дядько Андрій усміхнувся:

— А що, дуже хочеться тобі на лося подивитися?

— А я його бачив, — сказав Ванько. — От щойно бачив!

Раптом чиїсь далекі крики долинули з лісу:

— Агов! Агов!

— Когось шукають в лісі, — сказав дядько Андрій. — Чи не тебе?

Так і є — це шукали Ванька. І батько, і сусіди, і діти... Усі думали, що він далеко пішов і заблукав у хащах.

Батько почав сварити Ванька

— Пішов, не сказавши! Хіба так можна? Скільки клопоту наробив!

Бабуся теж сварила Ванька. Сварила, а сама плакала. А коли всі заспокоїлися, Ванько сказав батькові щасливим голосом:

— Тату, тату! Я бачив лося!

І обійняв батька за шию.

 

Зміст

Радощі Тиждень Понеділок Вівторок Середа Четвер П'ятниця Субота Неділя

Живий ліхтарик Суперечка Пампушки з цукром Улюблена онучка Казки про корівок Півняче слово Ягода суниця Оце так новина!

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова