Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Любов Воронкова

Онук Ванько

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв

 

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!

П'ятниця

Гринько і Федько зібралися на луг по щавель. І Ванько пішов з ними.

— Іди, іди, — каже бабуся, — набереш щавелю — зеленого борщу зваримо.

Весело було на лузі. Траву ще не скосили. Кругом далеко-далеко рясніли квіти — і червоні, і сині, і білі. Весь луг був у квітах.

Діти розбрелися по лузі і стали рвати щавель. Все далі й далі йшли вони по високій траві, серед різнобарвних квітів.

Раптом Федько сказав:

— Щось тут забагато бджіл!

— Правда, тут бджіл багато, — сказав Ванько. — Весь час гудуть.

— Гей, хлопці, — закричав здалеку Гринько, — повертаймо назад! Ми на пасіку забрели — он вулики стоять!

Навколо колгоспної пасіки густо росли липи та акації. А крізь гілля було видно маленькі бджолині будиночки.

— Хлопці, відступаймо! — скомандував Гринько. — Тільки тихо, не махати руками, бо бджоли закусають.

Онук Ванько. Любов Воронкова  Онук Ванько. Любов Воронкова

Діти обережно пішли від пасіки. Вони йшли тихо і не махали руками, щоб не сердити бджіл. І вже зовсім відійшли, але тут Ванько почув, як хтось плаче. Він озирнувся на товаришів, але Федько не плакав і Гринько не плакав, а плакав маленький Василько, син бджоляра. Він забрів на пасіку і стояв серед вуликів, а бджоли так і налітали на нього.

— Хлопці, — крикнув Ванько, — Василька бджоли закусали!

— А що нам по нього на пасіку йти? — відповів Гринько. — Нас і самих бджоли закусають.

— Треба його батька погукати, — сказав Федько. — От підемо повз їхні будинки — його батькові скажемо.

Онук Ванько. Любов Воронкова

І обидва пішли далі.

А Ванько повернувся і пішов прямо на пасіку.

— Іди сюди! — крикнув він Васильку.

Але Василько не чув. Він відмахувався від бджіл і кричав на весь голос.

Ванько підійшов до Василька, узяв його за руку і повів з пасіки. До самого дому довів.

Онук Ванько. Любов Воронкова

Василькова мати вибігла на ґанок, взяла його на руки:

— Ах ти, неслухняний, навіщо на пасіку ходив? Он як бджоли покусали! — Подивилася на Ванька: — Ах, матінко моя, Ванько, — сказала вона, — і тобі від бджіл дісталося за Василька! Ну, то нічого, ти не бійся: поболить — і перестане!

— Мені нічого, — сказав Ванько.

І пішов додому. Поки йшов, у нього розпухла губа, і повіка розпухла, і око закрилося.

— Ну й молодець! — сказала бабуся. — Це хто ж тебе так розмалював?

— Бджоли, — відповів Ванько.

— А чому ж Гринька і Федька бджоли не чіпали?

— Вони втекли, а я Василька вів, — сказав Ванько. — А що таке? Поболить — та перестане.

Батько прийшов з поля обідати, подивився на Ванька і розсміявся.

— Федько з Гриньком від бджіл втекли, — сказала бабуся, — а наш простак поліз Василька рятувати. От би мама зараз його побачила — що б вона сказала?

Ванько дивився на батька одним оком і чекав: що сказала б мама?

А батько усміхнувся і поплескав Ванька по плечу:

— Вона б сказала: молодець у мене синок! Ось що б вона сказала!

 

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова