Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Любов Воронкова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв
Радощі |
Живий ліхтарик |
Вранці бабуся сказала:
— Ваню, мені тебе доглядати важко. Ти вже постарайся не пустувати.
— Я спробую, — відповів Ванько.
Він вийшов на вулицю і одразу зустрів товаришів — Гринька і Федька.
— У нас в лісі ходить лось, — сказав Гринько, — пастух бачив. Пастух вночі пас коней на лузі. А на світанку з лісу вийшов лось і пішов до озера пити. От подивитися б на нього!
— А підемо подивимось! — сказав Ванько.
Федько засміявся:
— Та хіба ж його знайдеш?
— А ми пошукаємо!
І Ванько вже попрямував, бува, у бік лісу. Але бабуся почула з вікна їхню розмову:
— Ні, хлопці, до лісу не ходіть. Ви ще маленькі, заблукаєте. У дворі грайте.
По двору стелилася густа кучерява травиця. Біля огорожі росли молоді берези. На одній березі висіла шпаківня.
— Давайте дивитися, як шпаки пташенят годують, — сказав Ванько.
Хлопці сіли на лавку і стали дивитися на шпаків. От прилетіла шпачиха з великою мухою у дзьобі.
У шпаківні одразу задзвеніло кілька голосів — запищали шпаченята. І кожен кричав: «Мені! Мені!»
— Я зараз на березу залізу, — сказав Гринько.
Ванько спитав:
— Навіщо?
— Шпаченя дістати, — відповів Гринько і поліз на огорожу.
Заліз і схопився за гілку берези.
— Злазь! — закричав Ванько. — Я не дам тобі шпаченят чіпати!
Гринько був сильнішим за Ванька. Але Ванько не злякався. Він видерся на огорожу, схопив Гринька за ногу. І обидва вони впали на траву. Гринько щоку подряпав, а Ванько розірвав сорочку. Впали — і одразу скочили на ноги, обидва сердиті, червоні — як два півні.
— Хто це мені не дасть шпаченят взяти! — закричав Гринько.
Ванько теж закричав:
— Я не дам!
І не дав. Так і пішов Гринько додому.
— Оце треба ж вам битися! — сказав Федько.
Але Ванько йому нічого не відповів і теж пішов додому.
Бабуся побачила його і похитала головою:
— А сказав, що не пустуватимеш! От вже і побився, і розірвав сорочку!
Ванько похмуро слухав. І думав: «А зате я шпаченят скривдити не дав!»
Радощі |
Живий ліхтарик |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова