Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Любов Воронкова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв
Радощі |
Живий ліхтарик |
Татко Ванька був агрономом.
Він щоранку їхав у поле. То перевіряв, як орють; то призначав добриво під посіви; дивився сходи на полях...
А сьогодні він сказав Ванькові:
— Поїдемо зі мною. Вдома ти пустуєш та б'єшся. А в полі сьогодні нову машину встановили. Подивишся, як працює.
Ванько зрадів. Батько посадив його до себе в сідло, і вони поїхали на поле.
Цього літа стояла спека. Дощу вже давно не було. Кінь біг по білій, сухій дорозі, і густа курява здіймалася з-під копит. Вони виїхали в поле. Пшениця сухо шелестіла сухим колоссям.
— Просить дощу, — сказав батько. — Колосся наливати нема чим.
А далі — картопляне поле. Борозни зовсім побіліли від сонця і від сухості. Картопляні кущики були низенькі та не могли рости більше. Деякі набрали бутони, хотіли цвісти та сили не вистачило. Так і замліли в сухій землі, під жарким сонцем.
— А картопля дощу просить? — спитав Ванько.
— Просить, дуже просить! — відповів батько. — От ми сьогодні їй дощу й дамо.
Ванько подивився на небо — ані хмаринки. А де ж взяти дощу?
По картопляному полю ходили голова колгоспу, бригадири і механік з МТС. Батько зіскочив з коня і зняв Ванька.
— Стій тут, — сказав батько, — і дивись, як зараз дощ піде.
Батько підійшов до голови, і вони всі разом: і батько, і голова, і бригадири, і механік з МТС — пішли кудись по борознах. Далеко пішли, до самого озера. А озеро виблискувало вдалині срібною смугою — те саме озеро, до якого на зорі приходив лось.
Ванько стояв і чекав. І раптом бризнув дощ. Тільки не з неба, а з землі. По всьому картопляному полю, над усіма борознами, побігли вгору широкі цівки, зашуміли, заблищали під сонцем. Ванько скрикнув і кинувся до борозн — подивитися, звідки б'є дощ. Тут він побачив, що по всьому полю над борознами простяглися вузькі труби. А з цих труб б'є вода.
Ванькові хотілося роздивитися все: і які труби, і звідки б'є вода... Він торкався цих труб руками і потім біг далі. А дощ поливав його та поливав.
Коли батько повернувся, він спитав:
— Ну як, гарна машина?
— Дуже гарна! — весело закричав Ванько.
Але тут батько подивився на Ванька і похитав головою:
— І ти весь мокрий, і черевички в тебе брудні! Навіщо ж ти по борознах бігав?
— А я все роздивитися хотів.
— Ну, якщо роздивитися хотів, тоді зрозуміло, — сказав батько. — Тільки що про це бабуся скаже?
Ванько подивився на свої мокрі черевички і сказав:
— А зате я тепер знаю, як дощ іде з поливальної машини.
Радощі |
Живий ліхтарик |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова