|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Любов Воронкова
Онук Ванько
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв
Зміст
|
Радощі |
Живий ліхтарик |
Казки про корівок
Груня залишилася з подружками. А Ванько пішов з бабусею на пасовище.
Сонце стояло високо посеред неба, ніби золотий соняшник на синьому лузі. Бабуся і Ванько йшли по м'якій польовій дорозі, бабуся в черевиках, а Ванько босий. По боках стояло жито. А біля дороги росла рожева кашка та подорожник.
— Бабусю, — сказав Ванько, — а тепер розкажи про корівок.
— Та я вже скільки разів тобі розповідала. Мабуть, і слухати набридло.
— А мені не набридло.
— Ну, як не набридло, то слухай.
І стала розповідати:
— Є в мене корівка Красуня. А ім'я в неї таке тому, що вона красуня. Шерсть блищить, ніби в шовку ходить. Роги великі, розльотисті. Пишається красою, а молока дає не так вже й багато. От я їй і кажу:
«Послухай, Красуню, коров'яча краса не в рогах та поважності. Коров'яча краса в молоці. Ось Ягідка не така поважна на вигляд, а молока багато дає».
А Красуня подивилася на мене і мукає:
«Ну, а якщо міняти — то невже ти мене на Ягідку проміняеш?»
«Проміняю, — кажу, — проміняю, Красуню. Кожен має свою справу добре робити. А ти свою справу погано робиш. Що ти, зірка небесна, чи що, щоб нам на твою красу милуватися?»
Тоді вона замислилася і сказала:
«Я ж велика, велика, мені і корму треба більше. Буде корм — буде і молоко».
Оце правильна розмова. Я стала їй на ніч сіна побільше підкидати. А вона молока додала.
Ось і казка вся.
— А тепер, бабусю, про Ягідку.
— Гаразд. Слухай про Ягідку.
Бабуся почала другу казку:
— Ягідка у мене корівка невеличка, бура вся, нечепурна. Роги гулькою. І дуже уразлива. А молоко добре дає, жирне молоко. Але от як стала я її доїти, а молока немає. Я їй кажу:
«Що ж ти, Ягідко, мені молоко не віддаєш?»
А вона сердито посопіла і каже:
«І не дам тобі молока».
«Ну як же так? Адже ти моя корівонька — і раптом молока мені не даси? Так негарно».
«А ти хіба добре робиш? Красуні шматок хліба дала та ще й погладила. А мені нічого. От і не дам тобі молока».
Ах, матінко моя, адже й правда. Щось я замислилася та й забула їй скоринку дати. А скориночка у мене в кишені була.
«На, Ягідко, хлібця. Ти вже мені пробач. Ось він, твій шматочок. І давай погладжу тебе і за рогами почухаю. От і помиримося. Гаразд?»
«Гаразд, — каже, — тільки в другий раз не забувай».
От я тепер і не забуваю — бачиш, скоринки в кишені? А моя казка скінчилася.
— Тепер, бабусю, про Чорнушку.
— Слухай про Чорнушку. Чорнушка в мене бешкетниця. Підходиш до неї, а вона дивиться — втекти чи не втекти? І втекти їй хочеться, і хліб бачить у мене в руці. Куди ж від хліба втечеш? Сядеш доїти, а вона починає шмагати хвостом. Ніби ґедзів ганяє, а сама все по мені, по плечах.
Кажу їй:
«Чорнушко, навіщо ти мене хвостом б'єш? Припини».
А вона тільки фуркає:
«Не припиню».
«Тоді я тобі хвіст до ноги прив'яжу».
«Не прив'яжеш».
Що робити? Прив'язала їй хвоста. Вона посмикалася, посмикалася, а висмикнути хвоста не може. Мукає потихеньку:
«Відв'яжи хвоста, не буду хльостатися».
Відучила я Чорнушку вередувати. Так от і порозумілися — кого ласкою, кого угодою, а кому хвіст доводиться прив'язувати.
— А тепер, бабусю, про Зірочку.
— Ні, Ваню, досить казок. Дивись, он вже і стадо видно.
Зміст
|
Радощі |
Живий ліхтарик |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова