Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Любов Воронкова
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв
Радощі |
Живий ліхтарик |
Діти сиділи на колодах під березами і розмовляли.
— А в мене радість, — сказала Оленка, — у мене нова стрічка, дивіться яка — блискуча!
Вона показала свою косу і нову стрічку в косі.
— У мене теж радість, — сказала Таня, — мені кольорові олівці купили. Цілу коробку.
— От іще, радощі! — сказав Петрик Курочкін. — У мене от вудка є. Скільки хочеш риби наловлю. А що там олівці якісь? Змалюються, от і все.
Тут і Дмитрику захотілося похвалитися.
— А у мене рожева сорочка, ось вона! — сказав Дмитрик і розчепірив руки, щоб усі бачили, яка в нього гарна сорочка.
Тільки Ванько слухав і нічого не говорив.
— А у Ванька навіть ніякої, хоч би маленької, радості немає, — сказала Оленка, — сидить і мовчить.
— Ні, є, — сказав Ванько, — я бачив квіти.
Всі навперебивки стали питати.
— Що за квіти?
— Де?
— У лісі бачив. На галявині. Коли я заблукав. Вже вечір, скрізь темно. А квіти стоять білі й ніби світяться.
Діти засміялися:
— Чи мало в лісі квітів! Оце іще радість знайшов!
— А ще я якось узимку дахи бачив, — сказав Ванько.
Діти засміялися ще голосніше:
— Тож влітку ти дахів не бачиш?
— Бачу. Тільки взимку на дахах був сніг. І сонце світило. З одного боку дах синій, а з іншого — рожевий. Та весь блищить.
— От іще! — сказала Оленка. — Наче ми снігу на даху не бачили. А що він був синій та рожевий, це ти вигадав.
— Та він просто так, — сказав Петрик Курочкін, — він навмисне!
— Може, у тебе іще якісь радощі є? — спитала Таня.
— Є, — сказав Ванько, — ще я бачив срібних рибок.
Дмитрик аж підхопився.
— Де?
— Справжніх? Срібних? — Петрик Курочкін підскочив. — У ставку? У річці?
— У калюжі, — сказав Ванько.
Тут всі так і покотилися зі сміху. А Петрик Курочкін пробурчав:
— Я так і знав. Він же все вигадує!
— Ні, не вигадую, — сказав Ванько, — після дощу під яблунею була калюжа. Блакитна. А на неї сонце світило. І вітер був. Вода тремтіла, і в ній срібні рибки грали.
— От базікало, — сказала Оленка, — ніякої у нього радості немає, тож він і вигадує.
Оленка сміялася. А Таня сказала задумливо:
— А може, в нього цих радощів більше, ніж у нас. Адже він їх де хочеш знайде...
Радощі |
Живий ліхтарик |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова