Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Любов Воронкова

Онук Ванько

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв

 

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!

Півняче слово

Стадо відпочивало біля самої річки, під вербами. Корови стояли в холодочку, дрімали.

Але згодом прийшли доярки, розбудили корів. Доярки побачили Ванька і почали питати в бабусі:

— Це що ж, Захарівно, новий дояр у нас?

— Або в пастухи прийшов найматися?

— Що ви, що ви, — відповідала бабуся, — це ж мій онук Ванько.

Доярки жартували, сміялися, ніби й не знали, що Ванько бабусин онук.

Потім бабуся сказала:

— Я доїти почну. А ти, Ваню, йди до річки, скупайся. Та зірви лопушок на голову, а то сонечко напече.

Онук Ванько. Любов Воронкова

Ванько спустився до річки. Скупався. Погрався з рибками. На мілині, де сонце до дна прогріває воду, завжди товчуться маленькі рибки. Злякаєш їх — вони одразу розсиплються, розлетяться, як срібні стрілки. А стоїш тихо у воді — знову зберуться коло ніг. Граються.

У річці Ванько нарвав зеленої осоки. Знайшов у кущах лопушок, поклав собі на голову замість капелюха. І всівся під вербами. Сидить і плете з осоки батіг.

А пастух дядько Андрій тут же в холодку лежить, накрив обличчя кепкою і спить.

Онук Ванько. Любов Воронкова

Раптом щось сталося. Гримнула дійниця, закричала доярка Мотря, почала сваритися:

— Ах, ти, гидка! Ах стара, щоб тебе вовки з'їли!

І вдарила свою корову. Корова побігла від неї. Біжить, фуркає, хвіст трубою...

Онук Ванько. Любов Воронкова

Бабуся якраз закінчила доїти Ягідку.

— Мотрю, хіба можна корову бити?

— А як же її не бити? — з прикрістю відповіла Мотря. — Ногою по відру вдарила, молоко пролила! А тепер он бігає — злови її! Не впіймаєш. І молока не дасть, ні за що не дасть. Така вередлива!

— Негарно так, ой негарно, — сказала бабуся, — тут треба розібратися! Її ґедзь вкусив, хотіла ґедзя зігнати та ненавмисно по відру вдарила. За що ж її лаяти? Не навмисне. Зрозуміти треба.

Мотря хотіла підійти до сердитої корови.

— Стій, Пеструхо, стій!

Але Пеструха зиркнула на неї, засопіла і знову втекла.

— Не вірить вона тобі, — сказала бабуся, — один раз вдарила, можеш і в другий раз вдарити. Дай-но я з нею поговорю.

Бабуся підійшла до Пеструхи, приголубила її, почухала за рогами — це корови дуже люблять. Потім дістала з кишені чисту ганчірочку і витерла їй сльози на очах, тому що Пеструха плакала від образи.

Онук Ванько. Любов Воронкова

— Ну, от і все, корівонько моя, от і край розбрату. Не сердься, не ображайся. Доїтися треба. Нумо йди, Мотрю. Пеструха на тебе більше не сердиться. І ти з нею будь добрішою.

Мотря підійшла, погладила Пеструху і сіла доїти. Доярки оточили бабусю.

— Захарівно, скажи нам, чому це тебе корови слухаються?

Тут пастух дядько Андрій зняв кепку з обличчя і сказав сонним голосом:

— Вона півняче слово знає.

— Ох, Захарівно! — закричали доярки. — Скажи нам це слово. Чарівне воно, чи що?

— А слово це дуже просте, — відповіла їм бабуся. — Корів треба розуміти, поважати їх треба. А головне, треба їх любити. От і все моє чаклунство.

 

Зміст

Радощі
Тиждень
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П'ятниця
Субота
Неділя

Живий ліхтарик
Суперечка
Пампушки з цукром
Улюблена онучка
Казки про корівок
Півняче слово
Ягода суниця
Оце так новина!




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова