|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Любов Воронкова
Онук Ванько
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов, О.Васильєв
Зміст
|
Радощі |
Живий ліхтарик |
Ягода суниця
Добре влітку! Все навколо зелене, все кругом радісне. На луках повно квітів — і білі ромашки, і блакитний журавельник, і жовтець-куросліп з чистого золота. А в лісі на теплих галявинах наливаються червоним соком ягідки суниці.
Діти збирали в лісі ягоди. На горбочках суниця солодка, але дрібна. А розсунеш траву, там ягоди великі, ніби червоні сережки висять. Хто був спритним, той швидко ягід набрав. Груня була розторопна. У інших ще половина посудини, а у неї вже повна! А Ванько був нерозторопний. Він більше ходив і дивився навколо своїми блакитними очима.
«У лісі свято якесь, — думав він, — усі дерева веселі, причепурилися і стоять тихо. А птахи співають, як у гостях... Адже на святах завжди співають...»
Діти зібралися додому. У всіх ягід повно. Гукають Ванька: — Ванько, ми додому! Дивись, сам у лісі залишишся!
А Ванько не чує. То до берізки підійде, дивиться, яка вона гарна. То побачить дуб, могутнє дерево, на нього помилується. На дятла дивиться, як він працює дзьобом, як миготить його червона шапочка...
Так ходив, та й залишився в лісі сам. Але не злякався. Недалеко дорога — шосе, не заблукаєш. Однак він скоро помітив, що в лісі стало трішки темніше.
— Ох ти ж! — сказав Ванько. — Вечір скоро. А я не набрав нічого!
Ванько заходився шукати ягоди. Але вже їх стало погано видно. Зібрав три жмені, та й те половину м'ятих, половину зелених. Та нічого робити, треба йти додому.
Ванько вийшов на дорогу й попрямував до села.
А в селі вже стадо пригнали. Вулиця лежала вся червона від вечірнього сонця, і дахи з одного боку були червоні. І берези, ніби по стовбурах з одного боку провели червоним пензлем.
Ванько струсив ягоди в банку. Не дуже багато, не дуже гарні. Але до чаю годяться.
Пішов додому. Але посеред дороги зупинився.
— Треба бабусі половину віднести, вона любить чай із ягодами!
Прийшов до бабусі. А Груня знову його випередила.
— Бабусю, я тобі ягід принесла!
Бабуся зраділа:
— Дякую, Грунечко! Дякую, що про бабусю згадала!
— А це мені мама веліла, — сказала Груня. — Мама каже: «Віднеси бабусі ягід». — От я і принесла!
— Ну тож спасибі твоїй мамі!
Тут бабуся побачила, що Ванько боязко стоїть біля порога.
— А ти, Ваню, чого прийшов?
— А я теж ягід приніс.
— І тебе мама послала?
— Ні, бабусю, я сам.
Бабуся усміхнулася, погладила Ванька по його білій голові.
— Оце подаруночок, — сказала вона, — от дякую тобі, Ваню! Дуже ти мене потішив.
Тут Груня образилася.
— Мої ягоди кращі, ніж його. У нього он які, самі зеленці. А мої солодкі, стиглі! Ми б і самі їх з'їли, та мама веліла тобі віднести!
— Тож візьми їх, Грунечку, та й з'їж на здоров'я. Я і з зеленцями чайку поп'ю. Візьми, візьми!
Бабуся взяла Груніни ягоди і віддала їй назад.
А Груня зраділа, та, поки йшла додому, всі ягоди з'їла.
Зміст
|
Радощі |
Живий ліхтарик |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова