Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Біля самого берега річки стояв маленький дерев'яний будиночок. У тіні будиночка сидів той самий рибалка, що приносив у зоомагазин рибок для сіамських котів. Неподалік на містках жінка полоскала в річці дитячу білизну.
А в будиночку три маленькі дівчинки і одна кішка сиділи біля телевізора і дивилися передачу: «Будівництво коксохімічного заводу». Дві дівчинки і кішка дивилися не ворушачись.
І тільки найменша клювала носом і час від часу падала з лавки. Сестри підіймали її і садовили на місце.
Коли на екрані з'явилися навантажені самоскиди, старша дівчинка Валя підвелася. За нею встала Галя, потім маленька Люся. Вони гуськом потягнулися до дверей. Біля телевізора залишилася тільки кішка. Напевно, вона сподівалася побачити мишу або пташку.
А дівчата вийшли з будиночка, спустилися до містків на річці, де мати полоскала білизну, і мовчки відкрили роти. Мати витерла руки фартухом і сунула до кожного рота по печиву.
Дівчатка повернулися і вирушили назад у тому ж порядку. Тільки тепер за ними йшла мати з тазом білизни.
Вдома дівчата знову всілися на свої місця перед телевізором, поряд із кішкою. На екрані вже не було самоскидів. Там якийсь літній гість із Фінляндії говорив фінською мовою.
До річки тим часом спустився власною персоною Мишко Коробкін з відром в одній руці та з вудкою в інший. Його план був простий і розумний: наловити рибок, продати в зоомагазині, покінчити з тритоном, з Шершиліною і виплутатися з цієї безглуздої історії.
Він вже кілька разів закидав вудку в різних місцях, але риба чомусь не ловилася. На щастя, Мишко згадав розмову продавця з рибалкою у зоомагазині: «Ловив біля містків?» — і прийшов сюди. І треба ж! — той самий рибалка якраз був тут! У нього були три вудки, і він ледве встигав знімати рибок з гачка й кидати у відерце.
Мишко підійшов до рибалки і люб'язно привітався:
— Здрастуйте!
Рибалка, не дивлячись, щось пробурчав. Рибалки терпіти не можуть, коли їм заважають. Але Мишко був чемним хлопчиком і, поставивши своє відро поруч з рибалкою, побажав йому доброго улову. Той просто зашипів від люті: немає гіршого, як сказати щось подібне, коли людина вудить рибу!
Мишко ловив рибу вперше у житті. Тому весь час скоса поглядав на рибалку і все робив як він. Трошки розмотав волосінь, з огидою начепив черв'яка на гачок і закинув у річку.
Не клювало.
У рибалки теж перестало клювати. І він почав сердито бурчати про деяких, яким на річці мало місця, хто й сам у рибальстві не тямить та ще й іншим заважає.
Мишко подумав: «Не твоя справа, де хочу, там сиджу!» — але вголос нічого не сказав. Адже в нього вудка вдвічі довша, ніж у цього грубіяна, і він може закинути гачок мало не на саму середину річки.
Мишко встав і, взявшись за вудку обома руками, як розмахнувся!
Що таке? Мишко озирнувся і побачив, що гачок зачепився за антену на будиночку.
А в будиночку три дівчинки і кішка все ще сиділи перед телевізором. Тепер вони дивилися передачу «Для сім'ї». Батьки на екрані пояснювали своїм неслухняним дітям, як погано поводитися погано і як добре поводитися добре.
Мишко Коробкін відчайдушно смикав волосінь. Антена гойдалася, але не відпускала гачка. Рибак зловтішно спостерігав цю сцену.
А в телевізорі з батьками раптом сталося щось неймовірне. Верхні половини батьків відокремилися від нижніх, а неслухняних дітей стало вдвічі більше. По екрану побігли веселі смуги. У сестричок загорілися очі. Вони застрибали, заверещали, заплескали в долоні і зареготали.
Кішка нявкала, а маленька Люська від сміху знову впала з лавки, але її не підняли. Коробкіну довелося лізти на дах, щоб відчепити гачок.
Рибалка на березі радів: у нього знову почало клювати.
А на екрані раптом все зникло і з'явилося інше: ремонт сільськогосподарського інвентарю. Дівчатка дружно заревли. Прибігла мати і насварила всіх підряд, навіть кішку, хоча кішка не ревіла.
Мишко тим часом мовчки забрав своє відро і пройшов на самий край містків, подалі від берега, вже там гачку не буде за що зачепитися.
Поки Мишко насаджував нового черв'яка, далеко на річці з'явився річковий трамвайчик.
На відкритій палубі біля борту стояв Сергій Васильович у новому солом'яному капелюсі. Обома руками він дбайливо тримав банку з тритоном: Сергій Васильович віз страждальця до свого доброго приятеля Олександра Володимировича.
Поки Мишко порався з черв'яком, річковий трамвай підходив все ближче. Ось він майже порівнявся з містками.
Тут Мишко взявся обома руками за вудку, щосили розмахнувся — і довга волосінь з гачком і черв'яком полетіла... до пароходика.
Нещасний день! Гачок вп'явся у солом'яний капелюх Сергія Васильовича, а він, бідолаха, навіть не міг схопитися за голову, бо обидві руки були зайняті банкою. Він тільки сумно дивився, як його новий капелюх птахом летить до берега.
Злій долі і цього було замало: смикнувши від жаху вудку, Мишко звалився з містків у воду.
Рибалка качався по траві від сміху. Але коли Мишко, борсаючись біля містків, забекав, наче ягня, просячи по допомогу, рибалка прибіг і витягнув його з води. Мокрий Мишко тремтів на березі від люті. Рибалка зловив вудку, відчепив капелюха, поклав його у відро і люб'язно підніс Коробкіну. У відповідь Мишко тільки чхнув.
Розділи: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова