|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Ю.Яковлев

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Курицин
На новорічні свята у місті влаштували карнавал. На центральній площі залили ковзанку і запросили мешканців приходити на свято. Діти одягли маски та почали веселитися.

Кого тут тільки не було! І мушкетери, і зайчики, і ромашки, навіть слон прийшов та почав танцювати на льоду!
Але слон був не звичайний. Він був жовтий, а на ногах у нього були валянки.

Два хлопці з подивом дивилися на цю дивну істоту. Вони ще ніколи в житті не бачили жовтого слона, та ще й у валянках.

А жовтий слон, закінчивши свій танець, вклонився та пішов геть.

Маленький песик з гавкотом кинувся за ним.

"Ну й Моська! Дужа, знать, вона, що бреше на Слона." – раптом промовив слон.
Друзі завмерли від подиву. Слон говорить! Та ще й знає байку "Слон і Моська"!
– Холодно! – знову промовив слон тоненьким голоском. – Додому хочу! – І тут же сам собі відповів трохи іншим голосом: – А мені жарко!

Моська припинив гавкати. А слон йшов далі та продовжував розмовляти сам із собою:
– Не хочу додому! Тут весело. І не наступай мені на ноги!

Оце дива! Друзі забули про свято. Тепер вони спостерігали тільки за чарівним слоном.

Раптом сталося щось зовсім надзвичайне. Слон тоненьким голосом вигукнув:
– Не хочу більше бути задніми ногами! – І з-під шкури слона вистрибнула дівчинка.

Слон залишився стояти на двох передніх ногах. Але наступної миті слонові ноги перетворилися на ноги другої дівчинки. А жовта шкура впала на сніг.

– Шкода слона! – сказав один хлопчик.
– Такий гарний слон був, – сказав другий. – Жовтий! Та ще й розмовляв.

Тут песик вчепився зубами у жовту шкуру та побіг, тягнучи її за собою.

Хлопці кинулися його наздоганяти. І от усі троє стоять та дивляться на жовту шкуру слона, що посварився сам із собою.

Друзі, не зговорюючись, підняли жовту шкуру з землі та натягли її на себе. Один хлопчик став передніми ногами, а другий – задніми. Жовтий слон ожив та пішов.

Весело пішли разом передні й задні ноги. Йшли і не сварилися.

Тут жовтого слона побачили дівчата.
– Дивись! Слон іде! – вигукнула одна.
– Як же він іде без нас? – здивувалася друга.

А слон повернувся на ковзанку, і танцював ще завзятіше, ніж раніше, на радість усім.


Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова