Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Міфи Стародавньої Греції
у переказі Льва та Всеволода Успенських

Дванадцять подвигів Геракла

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг

Зміст:

Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла

Дванадцятий подвиг Геракла
Полон триголового Цербера

Одинадцять великих подвигів здійснив на службі у царя Еврісфея непереможний герой Геракл. Одинадцять разів він повертався з перемогою в старі стіни аргоської столиці. Навіть заздрісний і жадібний Еврісфей нарешті почав відчувати себе в боргу перед своїм великим слугою. Він подобрішав і наказав повернути Гераклові золоті яблука, здобуті ним у садах Гесперід.

Дванадцять подвигів Геракла

Але в той же час, готуючись послати свого могутнього слугу на останній, дванадцятий подвиг, він придумав для нього найстрашнішу, найнебезпечнішу справу. Він вирішив відправити Геракла в царство бога Плутона – Тартар.

Дванадцять подвигів Геракла

– Глибоко під землею, – говорили греки, у вічному мороці, у стародавній вогкості й у холоді лежить це похмуре царство. Жоден промінь не доходить з освітленої сонцем землі, туди, у темний Тартар. Жоден звук не досягає його чорних глибин.

У глибокому мовчанні котяться підземні річки Стікс, Ахерон і Коціт. Їхня чорна вода беззвучно лиже чорні скелі. Навіть сови й кажани бояться залітати в ці страшні підземелля. Тільки в двох або трьох місцях на землі є глибокі й вузькі гірські щілини, дикі розколини й печери, крізь які можна пройти в царство Плутона.

Живі люди ніколи не потрапляють туди. Лише коли людина помирає і тіло її ховають у землі, тінь людини швидко летить, наче лист, гнаний вітром, до дикого входу в Тартар, спускається вниз, у вогкість і морок, і назавжди залишається там. Сивий старий Харон за дрібну мідну монету перевозить її в дірявому човні на другий берег ріки Стікс.

Немає людським тіням виходу з Тартару на землю: усі виходи з нього стереже безсонний пес Цербер. Три голови є в цього невсипущого сторожа, три голови на довгих шиях, і з кожної шиї спадає долу густа грива – не з волосся, а з найстрашніших отруйних змій. Довгий хвіст у злого Цербера, але придивися: це не хвіст, це лютий дракон виріс у нього на спині. Він звивається в кільця й розвивається, висуває гостре жало й шипить. Горе тому, хто захоче, минувши страшного Цербера, вибратися з підземного царства назад на світ! З гучним стогоном сумним натовпом блукають тіні померлих людей по гострих каменях Плутонова царства. Вони тужать за сонцем і теплом, вони сумують про все, що їм було мило на радісній, світлій землі. Але вийти звідти вони не можуть.

Так говорили греки. І ось цар Еврісфей наказав Гераклові спуститися в Тартар і, спіймавши пекельного пса Цербера, привести його на ланцюгу до Аргосу.

Усі здригнулися від страху, почувши такий наказ. Голосно заплакали жалісливі люди: страшно було навіть подумати, що жива людина повинна спуститися туди, де знаходяться тіні давно померлих. Але герой з радістю вислухав цей останній, дванадцятий, наказ.

Перш ніж пускатися в дорогу, він сходив у місто Елевсин, до мудреців, які жили там і не боялися смерті. У глибокій нічній тиші, при мерехтливому світлі факелів, старий мудрець шепнув йому на вухо чарівне елевсинське слово: воно звільняло від страху смерті кожного, хто його почув. Дізнавшись це слово, людина вже нічого не боялася.

Сміливо попрямував після цього герой в дикі скелясті гори, де була розколина, що вела в темний Тартар.

Чим далі він ішов, тим тісніше зсувалися навколо нього гострокінцеві голі скелі, тим глибшою й похмурішою ставала долина. Перестали дзвеніти цикади, десь поділися птахи. Тільки змії зловісним шипінням проводжали кроки могутнього героя. Сірі жаби розповзалися з-під його ніг, а сірі ворони, сидячи на засохлих деревах, хрипко каркали йому вслід. Нарешті серед отруйних кущів вовчого лика він побачив чорне жерло печери. Холодом і вогкістю, смертю і тлінням віяло звідти; від цього холоду здригнувся навіть сміливий воїн, який переміг Лернейську гідру і Немейського лева.

Востаннє поглянув він угору, в далеке синє небо, на веселі білі хмари, потім узявся за гілки отруйного чагарнику і переступив через страшний поріг. Але тієї ж миті хтось узяв його під руку.

– Не бійся, сине Зевса, – сказав дзвінкий молодий голос. – Наш батько послав мене, щоб я довів тебе до палацу Плутона. Іди за мною. Не в перший раз мені доводиться проходити цей страшний шлях.

Геракл озирнувся й побачив поруч із собою усміхненого юнака з лукавими очима, з крилатим жезлом у руці. Маленькі крильця тремтіли в нього на круглому шоломі; маленькі крильця були й на тонких сандалях. Хитрий погляд його позирав туди-сюди. Геракл одразу ж впізнав у ньому свого старшого брата. Це був Гермес, небесний посол і вісник, бог торговців, вигадників-винахідників, а також бог усякої хитрості й шахрайства.

Рука об руку з ним спустився безстрашний герой під похмурі склепіння підземного царства.

У страху сахнулися навсібіч легкі тіні померлих при вигляді живої людини, одягненої в панцир, із левовою шкурою на плечах. Тільки одна тінь залишилася на місці, уставивши на подорожніх страшні нерухомі очі. Геракл упізнав її – то була жахлива Медуза Горгона. На голові у неї росло не волосся, а змії, важкий погляд її обертав на кам'яний стовп кожного, хто випадково дивився їй в очі.

Спохмурнівши, підняв було Геракл свою важку палицю, але Гермес тихенько торкнувся його ліктя.

– Не тривожся, брате, – прошепотів він, – адже це не сама Медуза, це тільки її безсила тінь. З того часу, як великий Персей, герой такий же сміливий, як ти, вбив її, вона вже не може заподіяти шкоди нікому.

Геракл опустив палицю, і вони пройшли мимо.

Тіні натовпами носилися навколо них, зітхаючи, плачучи й нарікаючи на свою долю. Багатьох знайомих зустрів серед них Геракл. Багато разів зупиняли його тіні, просячи захисту й допомоги. Але він нічого не міг зробити для них.

Нарешті вдалині, у глибокому мороці, постав перед ним пишний і великий палац Плутона, похмурого царя підземного світу.

Плутон насупив, бува, брови, побачивши перед собою живого Геракла. Але коли той шепнув йому на вухо чарівне елевсинське слово, зморшки на його чолі розгладилися. Милостиво вислухав він прохання героя і, подумавши трохи, сказав:

– Добре, сине мого брата Зевса. Нехай буде так, як ти просиш. Я дозволю тобі відвести мого вірного пса у світ живих. Але для цього ти повинен сам, без будь-якої зброї в руках, знайти, впіймати і скувати його. Іди, і нехай тобі пощастить.

Негайно ж Геракл вирушив на пошуки Цербера. Від кам'янистих, слизьких від гнилі й цвілі берегів Ахерона долинув до нього здалеку грізний потрійний гавкіт та гарчання. З каменя на камінь стрибав, поспішаючи напасти на людину, триголовий пес.

Спершись на вірну дубину, чекав на нього Геракл, і, коли страшний звір зі злим ревінням кинувся йому на груди, він відкинув далеко геть палицю і зціпив могутніми руками усі його три шиї разом.

Несамовито рвався й бився в цих обіймах страшний сторож підземного царства. Змії, що росли у нього на гриві, люто вп'ялися в руду шкуру лева. Хвіст-дракон марно гатив по мідному панциру. Усе було марно – руки Геракла стискалися все міцніше.

І ось нарешті поникли три голови лютого пса. У страху він припав до ніг героя і з жалібним вереском став лизати ремені його сандалій. Тоді Геракл прикував Цербера до міцного ланцюга і вивів з темного Тартару на землю. У жаху завив і затріпотів народжений у мороці пес, тільки-но перший промінь сонця торкнувся його очей, – адже він ніколи не бачив денного світла. Отруйна піна заклубилася на трьох його мордах, і там, де краплі падали на теплу землю Греції, виростала отруйна трава аконіт.

Дванадцять подвигів Геракла

Нарешті Геракл, ведучи за собою Цербера, прибув до Аргосу. Ледве глянувши на чудовисько, Еврісфей закрив обличчя руками і, втікши, забився у найдальшу кімнату свого палацу.

– Досить, Геракле, досить! – кричав він. – Я не смію тримати у себе на службі того, хто переміг саму смерть. Відведи скоріше це чудовисько назад у темний Тартар, а потім іди куди хочеш. Ти зробив усі дванадцять подвигів. Покарання скінчилося. Боги пробачили тебе. Ти вільний.

Так і сталося.

Геракл відвів Цербера назад у дикі гори і випустив його в чорну розколину землі.

Сам же він нарешті зітхнув на повні груди й повернувся до Фів, де чекала на нього вірна дружина Мегара.

Ось і закінчено розповідь про дванадцять діянь Геракла. Ще багато подвигів вчинив він до своєї славної смерті, але неможливо співакові передати словами усе, що говорили про нього нащадки. Спливає час, біжать, проносяться над землею роки, в'яне людська слава, але слава народів – безсмертна. Грецький мудрий народ втілив себе у славетному Гераклі, і до кінця віку ми ніколи про нього не забудемо!

Дванадцять подвигів Геракла

Зміст:

Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн

На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2019 Валерія Воробйова