|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Іфігенія
Давньокримська легенда
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Том Тарнавський
Грецьке військо зібралося в похід на Трою. Але ось уже кілька днів поспіль грецькі кораблі не могли вийти в море: дув сильний вітер. Його послала богиня Артеміда, яка розгнівалася на грецького царя Агамнемона, що вбив її священну лань.
У військовому таборі почалися хвороби, воїни були незадоволені. А вітер все не вщухав...
Нарешті провідець Калхас оголосив:
– Лише тоді змилостивиться богиня, коли принесуть їй в жертву дочку Агамнемона Іфігенію.
Грецький цар був у відчаї. Знав він, що не зможе врятувати дочку, тому що цю жертву потребує Греція.
Прекрасна Іфігенія встала поруч із жертовником. Провідець Калхас витягнув із піхов жертовний ніж, поклав його у золотий кошик, а на голову діви надів вінок.
Потім окропив священною водою Іфігенію та жертовник, посипав жертовним борошном голову царівни та голосно звернувся до Артеміди:
– Всемогутня Артемідо! Пошли нашому війську щасливе плавання та перемогу над ворогами!
Калхас заніс над головою Іфігенії ніж. Але сталося диво: перед вівтарем забилася у передсмертних судомах лань, уражена ножем Калхаса. Артеміда пожаліла царську дочку та зберегла їй життя, пославши на жертовник лань.
Подув попутний вітер, і гребці відпливли від рідних берегів.
Викравши Іфігенію, Артеміда перенесла її у далеку Тавриду. Там царівна стала жрицею у храмі богині.
Минули роки... Брат Іфігенії Орест перетворився на сміливого мужнього воїна. Батько наказав йому вирушити у невідому країну Тавриду та привезти звідти священну статую Артеміди.
Орест зі своїм вірним другом Піладом, сховавши корабель біля прибережних скель, ступив на чужу землю.
Друзі непомітно підкралися до храму Артеміди. Зрозумівши, що вдень статую не вкрасти, вони стали чекати ночі.
Але мандрівників помітила охорона.
Після нетривалого, але жорстокого бою їх зв'язали та повели до таврійського царя.
Цар оголосив їм, що на них чекає гідна смерть: їх принесуть у жертву богині Артеміді.
У місцевих мешканців був звичай вбивати чужоземців та приносити їх у жертву Артеміді. Це робила незаймана жриця. І ось уже багато років цей сумний обряд виконувала сестра Ореста Іфігенія.
Вранці Ореста й Пілада привели до храму, де біля вівтаря на них чекала жриця.
Окропивши прибульців водою, закривши пов'язками їм очі, Іфігенія сказала:
– Пробачте мені, не з власної волі я виконую цей жорстокий обряд – такий звичай у тутешнього племені.
Але, дізнавшись, що вони обидва греки та ще й з її рідного міста, царівна вигукнула:
– Нехай один з вас буде жертвою нашій святині, а другий вирушить зі звісткою від мене на батьківщину!
Друзі засперечалися. Пілад, бажаючи загинути для друга, наполягав, щоб Орест їхав додому. Орест же твердив, що померти повинен саме він.
Простягаючи юнакові листа, Іфігенія впізнала свого брата. Дуже зраділа вона, і вони стали разом думати, як їм врятуватися та увезти статую богині.
Іфігенія оголосила таврійському царю, що статую спаплюжено і треба омити в морі її та її жертви – обох чужинців. Цар погодився.
Царівна вийшла на берег моря зі служницями храму до того місця, де було заховано корабель. Служниці несли статую, воїни царя вели зв'язаних Ореста й Пілада.
Коли вони прийшли до моря, Іфігенія веліла воїнам піти, оскільки їм не можна було бачити таємних обрядів омивання.
Коли воїни пішли, сестра звільнила брата та його друга.
Вони поспішили на корабель, узявши статую.
Царські воїни чекали за скелями, але нарешті їм стало підозріло, що обряд триває так довго. Повернувшись до берега, вони з подивом побачили на хвилях чужий корабель, готовий до відплиття.
Схрестилися мечі, почався бій.
Орест і Пілад змусили воїнів тікати.
Коли гонець сповістив таврійського царя про те, що сталося, грецький корабель вже вийшов у відкрите море.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова