|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Е.Левітан

Переклад українською – Студія "D‑film (UA)"
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І.Новіков
– Привіт, милий Хрюне! Давай пограємо.
– Привіт, Машуле! Тільки грати я сьогодні не хочу, бо мені дуже сумно.
– Тебе хтось образив?

– Ні, просто я дізнався, що ніколи не зможу підвести голову, щоб подивитись на зірки... Прощавай. Може, наша розумна Сова пограє з тобою?

– Бідолашний Хрюня! Ви знаєте, шановна Сово, він не може подивитися, на зірки.
– А ти можеш?
– Звісно.
– А чи часто ти на них дивишся?
– Дуже рідко...

– От бачиш, ти така ж бідолашна, як Хрюня!
– І зовсім я не така! Тепер я щовечора милуватимуся зірками.
– Це ти правильно вирішила. Але спочатку навчися читати зоряне небо...

– Хіба зоряне небо – це книга?
– Майже книга, книга зіркових казок. Ми читатимемо її разом. Почнемо з Великої Ведмедиці

– Якої ще ведмедиці? Де вона?
– Подивися на ті сім зірок.
– Сім зірок бачу, а ведмедицю ні.
– Це і є частина сузір'я Великої Ведмедиці.
– І зовсім це не ведмедиця, а якась каструля із зірок.

– Подивися краще, і ти побачиш – окрім семи яскравих, там ще багато слабеньких зірок!
– Бачу, ну то й що?
– З усіх цих зірок якраз і виходить ведмедиця з головою, тулубом і великим хвостом...

– У зоопарку у ведмедів хвости маленькі.
– У цієї ведмедиці хвіст став більшим, коли її тягли на небо.
– Тягли на небо?

– Так, адже це зовсім не ведмедиця, а зачарована красуня Каллісто.
– Хто ж її зачарував ?
– Зла чарівниця. Син Каллісто, Аркад, не знав про це і мало не застрелив ведмедицю.

– Який жах! Син міг убити свою матір...
– Але цього не сталося. Добрий чарівник врятував Каллісто, взяв її на небо і перетворив на наше головне сузір'я (його ще можна намалювати і так):

– Бідолашна Каллісто! Напевно, їй нудно на небі.
– Щоб їй було не дуже нудно, поряд з нею її служниця – Мала Ведмедиця. Подивися уважно і ти побачиш ще один маленький зірковий ківшик.
– Бачу, бачу! Він такий гарненький.

– Мабуть, ти маєш рацію. А що то в тебе за коробочка?
– Це не коробочка, а компас.
– Навіщо він тобі?
– Щоб знаходити північ і південь...

– Тепер у тебе буде два компаси.
– А де другий?
– На небі. Подивися на зірку, якою закінчується ручка ковша Малої Ведмедиці.

– Бачу, і що?
– Це ти бачиш Полярну зірку, зірку-компас.
– Зірка-компас?!
– Так, коли ти дивишся на неї, то спереду – північ, а ззаду – південь.

– Шановна Сово, боюся, що завтра не зможу знайти Полярну зірку на небі...
– А ти спочатку знайди ківш Великої Ведмедиці. Пряма дорога від двох його крайніх зірок приведе тебе до Полярної зірки.

– Якщо ж ти і далі, Машуле, підеш цією зірковою дорогою, то знайдеш сузір'я, схоже на букву "М", що стоїть на голові.

– Ще одна ведмедиця?
– Ніколи нічого подібного не здумай казати про Кассіопею...
– Кассіопея? Хто вона така?
– Цариця, до того ж дуже хвалькувата. Я тобі про неї наступного разу розповім.

– А зараз?
– Наразі я хочу, щоб ти ще раз уважно подивилася на три зірки ручки ковша Великої Ведмедиці.
– Я їх добре бачу.
– Вдивися в середню з них.
– Ой, там дві зірочки!

– Молодець! У тебе гарний зір. Яскравішу звуть Міцар, а слабшу — Алькор. Коли захочеш дізнатися, чи добрий зір у твоїх друзів, покажи їм Міцар та Алькор.

– Шановна Сово, невже всі люди вважали, що зірковий ківш – це ведмедиця?
– Звичайно, ні, Машуле! Одним здавалося, що це лось чи кінь, іншим — що це колісниця...

– А що це за сузір'я, схоже на паперового змія?
– Це Волопас.

– Теж цар чи кінь якийсь?
– Ні! Це сторож Великої Ведмедиці.
– Дідок з рушницею?
– Зовсім і не дідок, хоча кажуть, що він схожий на людину, що сидить і курить люльку ...

– Втім, скажу тобі, Машуле, стародавнім людям це сузір'я не нагадувало ні паперового змія, ні людину, що сидить...
– А кого?
– Аркада – сина вже знайомої тобі Каллісто. Бачиш, тепер Аркад не дозволяє своїм собакам напасти на матір.

– На честь Аркада названо найяскравішу зірку в сузір'ї Волопаса – Арктур. Цю зірку ти знайдеш, якщо уявиш доріжку від ручки ковша Великої Ведмедиці до першої ж яскравої зірки.

– Як цікаво! Я тепер усі сузір'я знаю: Велику Ведмедицю, Малу Ведмедицю, Кассіопею і навіть Волопаса...

– Ну, Машуле, ти не дуже хвалися. Адже я розповіла тобі лише про чотири сузір'я, а їх ще дуже багато. Запам'ятай, будь ласка, хоча б ці...
– Дякую, шановна Сово!

– Ось, Хрюне, яка краса на небі! Чого там тільки немає: і зіркові каструлі, і зірка-компас, і зірковий паперовий змій, і буква «М», що впала з ніг на голову! Я тепер знаю ці сузір'я та можу розповідати тобі про них казки.

– І це тільки початок вивчення зірок. Далі буде ще цікавіше!

Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова