Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Міфи Стародавньої Греції
у переказі Льва та Всеволода Успенських
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг
Зміст:
Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла
Весело бенкетував Геракл у палаці Еврісфея, а чутка про його дивовижні подвиги котилася з царства до царства, з міста до міста, до самого краю землі. Люди і боги скрізь прославляли героя. Але чим більше вони говорили про нього, тим сильніше заздрив йому Еврісфей. Злий цар бачив, що син Зевса не боїться ніяких подвигів. До того ж він відчував, як зневажає могутній слуга свого боягузливого господаря. І він остаточно вирішив звести Геракла непосильною роботою.
Похмурий і злий, Еврісфей цілими днями тинявся з кутка в куток, придумуючи, куди б послати героя, як би його зганьбити перед усіма людьми. Кожної ночі Еврісфей випивав по цілій чаші снодійного зілля, щоб скоріше побачити уві сні підступну Геру.
Але богиня сама не могла нічого придумати, і цареві Еврісфею, замість неї снилися різні дурні сни. Від цього він прокидався ще злішим, ніж був увечері, і зранку починав бити своєю палицею всіх придворних.
Нарешті Гера вирушила за порадою до хитромудрого бога торговців – Гермеса. Син Зевса, Гермес любив свого брата Геракла, але ще більше він любив вигадувати для людей і богів усякі хитромудрі задачі, які ніяк неможливо розв'язати.
Вислухавши Геру, Гермес посміхнувся і сказав, що знайти нездійсненне для Геракла завдання зовсім не важко. Варто тільки послати його в Еліду до царя Авгія і наказати очистити від гною стайні, в яких цар тримав стадо своїх чарівних биків. Авгієві стайні ніхто ніколи не чистив, і за багато років у них накопичилася така товща гною, що ніякого людського життя не вистачило б на цю роботу.
– Тільки-но Геракл загляне в стійла, – запевняв Гермес Геру, – він відмовиться прибирати гній. Треба бути зовсім божевільним, щоб узятися за таку безнадійну справу.
Зраділа Гера негайно явилася Еврісфеєві уві сні, і цар, схопившись, відправив Геракла прямо з бенкету чистити Авгієві стайні.
Дізнавшись про таку неприємну й брудну роботу, Геракл дуже образився. Як і багато молодих людей, він вважав подвигами тільки ті справи, де є багато небезпек, свист стріл і дзвін мечів. Він ніколи не відмовлявся від справжнього подвигу, але зовсім не хотів копирсатися в гної. Однак мудра богиня Афіна шепнула йому, що це дуже корисна для людей справа. А будь-яка корисна річ, особливо якщо її нелегко зробити, і є справжній подвиг.
Подумавши, Геракл згадав, яку обіцянку він дав колись самому собі, мовчки взяв на плече велику лопату і рушив до Авгія.
Цар Авгій був найбагатшим царем на землі, тому що батько подарував йому три тисячі биків білих як сніг, дві тисячі биків червоних як кров і ще одного, особливого, який вночі блищав, немов зірка.
Усі бики були такі великі й люті, що жодна людина не могла увійти до стійл. Від цього тварини обросли гноєм і брудом до самих хребтів. Важкий запах гнилої соломи здіймався над стайнями, і люди в околицях стогнали, задихаючись від цих шкідливих випарів.
Прийшовши в Еліду, Геракл цілий день блукав навколо стаєнь, слухаючи грізний рев чарівних биків і дзвін золотих ланцюгів, якими їх прикували до стійл. Він оглянув усю долину за стайнями і гору, з якої бігли, наче ганяючись одна за одною, дві бурхливі річки – Алфея і Пенея. Роздивившись усе, що йому було треба, Геракл прийшов до царя Авгія і дуже спокійно сказав йому, що береться очистити величезні стійла за одну добу, якщо тільки царські пастухи зуміють вигнати звідти биків.
Почувши хвалькувату мову Геракла, Авгій так голосно розреготався, що навіть його бики відповіли дружним ревом. Слідом за царем засміялися й гості, що сиділи з Авгіем за столом, і той сміх був анітрохи не слабший за мукання биків: люди в ті часи вміли добре посміятися. А за гостями раби й слуги почали хапатися за боки, заходячись з реготу. Вибігши з палацу, вони розповіли воїнам про те, як нерозумно хвалиться Геракл. Воїни покидали на землю щити і залилися веселим сміхом. Скоро все місто потішалося з Геракла, а чарівні бики все топталися у своїх стійлах і ревли, як буря. Але Геракла не збентежили ці глузування. Він без будь-якого запрошення сів за стіл і, поки люди сміялися з нього, їв і пив стільки, скільки хотів.
Скінчивши сміятися, Авгій витер очі і запропонував Гераклові побитися з ним об заклад, що йому не очистити стаєнь і за цілий рік. Авгій був такий упевнений в цьому, що обіцяв Гераклові десяту частину своїх биків, якщо тільки герой зуміє дотримати свого хвальковитого слова. А якщо Геракл програє, він повинен віддати цареві єдиний свій скарб – золоті обладунки та шкуру Немейського лева.
Усі, хто сиділи на бенкеті, умовляли Геракла відмовитися від дурної витівки, вважаючи, що він обов'язково програє, але могутній герой прийняв виклик царя.
Тільки-но почало світати, він узяв лопату, попросив у рабів сокиру й пішов через місто до лісу, що ріс в долині між двох річок. Поки він ішов вулицями, люди виглядали з дверей будинків, з-за колон храмів і, давлячись від сміху, показували на нього пальцями. Але герой не звертав уваги на них. Прийшовши в саму гущавину лісу, він став рубати і валити дерева одне за одним. До полудня весь ліс був зрубаний. Тільки свіжі пеньки стирчали з моху.
Скінчивши рубання, Геракл повалив товсті колоди до купи, обхопив їх руками і поніс на берег Пенеї. Там він кинув їх у воду, закидав землею й камінням і зовсім загатив річку. Потім він влаштував таку саму греблю й на Алфеї.
Усе місто збіглося дивитися на роботу Геракла. Бачачи, як він тягає важкі колоди, веселі городяни перестали сміятися. Вони хитали головами, не розуміючи, навіщо Гераклові знадобилися греблі, і говорили, що знаменитий герой, напевно, втратив розум. Сонце вже сідало, коли Геракл добудував обидві греблі.
Він закричав пастухам, щоб ті скоріше вигнали всіх биків геть зі стійл і якомога ширше прочинили ворота. Потім Геракл спокійно сів на березі і став дивитися, як бурхливі води обох річок, прибуваючи з кожною хвилиною, піднімалися до самого верху греблі. Вода вирувала й гомоніла, намагаючись прогнати важкі колоди.
Між тим сам Авгій прийшов подивитися, що встиг зробити Геракл за день. Побачивши греблі, цар тільки знизав плечима, і всі погодилися, що Геракл, напевно, й справді божевільний: адже сонце вже сідало, а він ще й не думав братися за чищення стійл. Але тільки-но сонце торкнулося землі, річки хлинули через греблі. Води їх з ревом злилися в один могутній потік і затопили долину, посередині якої височили Авгієві стайні. Крутячись і пінячись, потік увірвався у ворота брудних стаєнь і, перш ніж люди встигли отямитися, змив увесь гній і виніс його через другі ворота в широке поле. Те саме діло, яке люди не зуміли б зробити і за рік, річки зробили за півгодини. Стайні царя Авгія були очищені.
Тоді Геракл зруйнував греблі і, заспокоївши вируючі води, повернув потоки в колишні русла. Вода спала. Галявина одразу ж просохла, і Авгій, а з ним і всі люди, побачили крізь широко відчинені ворота настільки чисто вимиті стійла, наче самі бики вилизали їх своїми шорсткими язиками.
По всій країні прокотилася звістка про цей подвиг Геракла.
Сліпі співаки співали про нього, сидячи в куряві на осонні біля міських воріт. Матері розповідали про нього дочкам, а батьки синам. Але серце самого героя було неспокійне. Адже кров убитих ним дітей все ще турбувала його совість. Шість великих справ зробив він. Багато разів дивився в очі смерті. Але завжди легше зробити поганий вчинок, ніж потім загладити свою провину. Про це ніколи не можна забувати.
Потрібно було зробити ще чимало подвигів, перш ніж Геракл міг отримати бажане прощення. Треба було поспішати. Великий герой не хотів постаріти і вмерти, не виконавши призначеного йому богами уроку. І він не став сперечатися з жадібним скнарою Авгієм, коли той відмовився заплатити йому за очищення стаєнь.
– Радій, царю скнар! – з презирством сказав герой Авгієві. – Немає в мене часу зараз доводити мою правду. Але бережися того дня, коли я зроблю свій дванадцятий подвиг. Тоді я повернуся сюди, і ти пошкодуєш про свій обман.
Сказавши це, він пішов з Еліди і прийшов назад до Еврісфея. А люди з тих пір і по наші дні, коли хочуть розповісти про якесь брудне і безладне місце, кажуть: «Це справжні Авгієві стайні».
Зміст:
Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова