Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Міфи Стародавньої Греції
у переказі Льва та Всеволода Успенських

Дванадцять подвигів Геракла

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Бордюг

Зміст:

Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла

Десятий подвиг Геракла
Бики Геріона і хитрий велетень Какос

Далеко від Греції, в тому боці, де ввечері сонце палаючим колом спускається у зелені хвилі океану, лежав серед вічнорухливих вод пустельний острів Еріфея. Він був дикий і безлюдний. Тільки час від часу лунали на ньому лункі, важкі кроки. Це величезний, наче хмара, триголовий велетень Геріон приходив сюди оглядати стада своїх биків. У безпеці і спокої паслися вони на зелених луках Еріфеї.

Ліниво пощипуючи соковиті трави, мирно бродили по безлюдному острову ці бики, величезні, як найвеличезніший слон, вогненно-червоні, як ті хмари, що горять вечорами на заході. Ані звір, ані людина не могли дістатися до них через бурхливі води західного моря. Але, боячись за свої стада, Геріон все ж-таки приставив охороняти і пасти їх іншого велетня, Еврітіона.

Еврітіон був такий само великий, як і його господар Геріон, але не був триголовим. Зате на допомогу пастуху-гіганту господар дав страшного пса Орта. Цей пес одним ковтком міг би проковтнути одразу десять величезних левів або тигрів.

Дванадцять подвигів Геракла

Тож, по биків Геріона і відправив свого могутнього слугу Геракла боягузливий і жадібний Еврісфей, коли настав час йому зробити свій десятий подвиг.

Довго йшов покірний Геракл на захід, через ті землі, де тепер розташовані Франція та Іспанія. Він перебирався через високі гори, перепливав бурхливі річки. Нарешті він досяг місця, біля якого Африка відокремлюється від Європи вузькою й глибокою протокою.

Через цю протоку Геракл перебрався з великими труднощами. На згадку про свою подорож на обох берегах він поставив високі, схожі на стовпи, скелі. Ми тепер називаємо ці скелі Гібралтаром. У давнину їх називали Геркулесовими стовпами. Вони знаходяться так далеко від сонячної Греції, що тільки хвалькуваті люди й брехуни наважувалися в ті часи запевняти, ніби й вони, як Геракл, доходили до їхнього підніжжя. Ось чому й досі, коли хочуть сказати, що якась людина багато бреше і хвалиться, кажуть: «Ну, він дійшов до Геркулесових стовпів».

Минувши це похмуре місце, Геракл вийшов на берег бурхливого західного океану. Там було так порожньо, що навіть герою стало моторошно. Солоний вітер рвав пінні гребені хвиль, свистів у мертвих мушлях на прибережному піску, шарпав пасмами водоростей, викинутих на берег прибоєм. Далеко, за відкритим простором моря, лежав сірий острів Еріфея. Але жодного вітрила не було видно удалині, ані сліду від човна на сирому піску, ані навіть викинутих морем колод, щоб сколотити пліт. Геракл сів на левову шкуру, поклав поруч із собою важку палицю і вірний лук і, обхопивши коліна могутніми руками, став похмуро дивитися на пінні гребені хвиль.

День хилився до вечора. І раптом побачив Геракл, що Геліос – бог сонця – на своїй променистій колісниці почав спускатися з висоти небес на захід і з кожною миттю наближається до нього. Напівзасліплений сяйвом і блиском, розгнівався Геракл на сонячного бога. Він схопив свій лук і поцілив гострою стрілою у променистого Геліоса.

Дванадцять подвигів Геракла

Бог сонця здивувався такій сміливості. Але він не розсердився на сина великого Зевса. Розпитавши, в чому справа, дізнавшись, що робить герой у цьому дикому краї, він позичив Гераклові свого човна. На цьому човні Геліос кожної ночі сам переїжджав через океан, щоб уранці знову піднятися над східним краєм землі.

Зрадівши, Геракл сів у човен сонця і, перепливши море, прибув на дикий острів. Ще здалеку долинуло до нього по хвилях океану гучне ревіння пурпурових биків, але щойно він ступив на берег, як страшний пес Орт із хрипким гавкотом і гарчанням кинувся на нього.

Одним помахом жезла герой відкинув жахливого пса, другим ударом вбив велетенського пастуха і, зібравши биків, погнав їх до свого човна.

На півдорозі до берега наздогнав його господар биків, триголовий велетень Геріон. Але трьома стрілами герой вразив чудовисько і спокійно переправив биків через океан, повернувши човен Геліоса-сонця.

Далекий шлях слід було пройти Гераклові. Через тридев'ять земель погнав він чарівне стадо до рідної Греції.

Він пройшов, підганяючи биків довгою і гострою жердиною – стрекалом, – через випалені плоскогір'я, квітучі долини і соковиті луки нинішніх Іспанії та Франції.

Нарешті великою стіною стали на його шляху непрохідні Альпійські гори.

Важко було могутньому пастуху провести своє стадо через їхні тіснини й кручі. Подвійні копита благородних тварин ковзали по гладких скелях, тонули у вічному снігу гірських вершин. І все ж-таки нарешті гори залишилися позаду. Попереду зазеленіли родючі рівнини Італії...

Якось увечері, коли з боліт потягнуло гарячковою вогкістю, стомлений Геракл зігнав биків у вузьку долину між лісистих гір, ліг на землю, підклав під голову великий плаский камінь і міцно заснув.

Його охопив непробудний сон. Напевно, зла Гера підіслала до нього маленького Морфея – бога, що наводить сон, з довгими важкими віями, в ковпачку з пелюсток снодійного маку.

Геракл заснув і нічого не почув. Не чув він, як у густому буковому лісі затупали чиїсь важкі кроки, як хтось величезний, шумно дихаючи, ходив по галявині, як жалібно ревіли бики Геріона – спочатку близько, потім все далі й далі...

Він прокинувся тільки вранці і з гнівом побачив, що долина порожня. Зім'ята трава блищала від роси, та сумно мукало єдине вціліле теля з зірочкою на лобі.

Нетямлячись від люті герой кинувся в погоню. Наче скажений вепр, він метався по італійських пагорбах і гаях у пошуках слідів, але на кам'янистому ґрунті їх було важко розрізнити. Усе навколо здавалося пустельним.

Нарешті, вже на схилі дня, Геракл наблизився до гори, що самотньо височіла серед лісу. Дійшовши до її підніжжя, герой раптом зупинився: з глибини гори долинало глухе ревіння.

Здивований і збентежений, Геракл обійшов кілька разів нагромаджені скелі. В одному місці він побачив зарослий кущами, закиданий уламками скель вхід у печеру. Увесь простір перед печерою був утоптаний безліччю биків. Вдивившись у стоптану копитами землю, Геракл побачив, що сліди ведуть не в печеру, а від неї, в долину. Як це могло статися? Адже ревіння долинало з печери...

Геракл був не тільки відважний і сильний. Він був кмітливий і хитромудрий. Він швидко зметикував, у чому тут справа. Напевно, хитрий злодій зв'язав усе стадо хвостами разом і вивів биків за собою, тягнучи за хвости, задом наперед. Ось чому сліди йшли у зворотній бік. У гніві Геракл почав розкидати навсібіч важкі камені завалу. І тільки-но перше каміння з гуркотом розметалося по околишньому лісу, як з-за дерев долинув гучний тупіт і тріск. Це злісний викрадач, лютий велетень Какос, поспішав на захист своєї здобичі. Він кинувся на зухвалого Геракла, піднявши палицю вище за найвищі дерева, вивергаючи вогонь і клуби сірчаного диму, рикаючи голосом, подібним до грому.

Дванадцять подвигів Геракла

Але все це було марно. Метнувши гостру брилу велетню в скроню, герой кинув його мертвим на землю. Потім він вигнав биків з печери, зібрав, перелічив своє стадо і погнав його до Греції.

Там прекрасне стадо було вручено Еврісфею. Еврісфей же заколов чарівних биків і приніс їх у жертву ревнивій богині Гері. Він дуже хотів залишити їх собі, але побоявся: аж надто гарні були для смертного бики Геріона.

Зміст:

Народження Геракла
Як Геракл задушив змій
Як Геракл виріс і чому він убив свого вчителя Ліна
Богиня Гера забирає в Геракла розум
Як Геракл вступив на службу до царя Еврісфея
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом
Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою
Геракл у Кентаврів
Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр
Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань
П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів
Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія
Сьомий та восьмий подвиги Геракла
Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти
Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос
Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід
Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербера
Карта подвигів Геракла




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова