Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Едуард Лабуле

Казка про Зербіно або виконанані бажання

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Харькова

Розділи:   I    II    III    IV    V    VI    VII    VIII    IX    X    XI    XII   

IV

У ті часи посеред Салерно була велика площа, а на цій площі стояв королівський палац. Царював тоді, як усім відомо, знаменитий Мушаміель. Хто не знає цього імені, той не знає історії.

Кожного дня після полудня перехожі могли побачити на одному з балконів дочку короля Мушаміеля – прекрасну принцесу Алелі. Придворні кавалери і дами намагалися розважити її піснями, казками і танцями, але принцеса була завжди сумною і задумливою. І цьому була поважна причина!

Ось уже три роки мало не кожного дня до неї сваталися женихи – князі, барони і принци, і ось уже три роки вона відмовляла усім своїм женихам – принцам, князям і баронам.

Справа була в тому, що король Мушаміель, який дуже хотів якнайшвидше видати дочку заміж, дав на придане за нею прекрасне місто Салерно, і принцеса Алелі не без підстави вважала, що її наречені хочуть одружитися не стільки з нею, скільки з її приданим. Як бачите, принцеса Алелі була розважливою дівчиною, на відміну від багатьох інших принцес. Втім, вона взагалі не дуже була схожа на інших принцес: ніколи не сміялася тільки для того, щоб показати свої зубки, ніколи не мовчала тільки для того, щоб її вважали розумною, ніколи не балакала тільки для того, щоб поговорити. Ця хвороба дуже тривожила придворних лікарів.

Цього дня принцеса Алелі була ще сумнішою, ніж завжди. Вона сиділа на балконі і задумливо дивилася вниз, як раптом на площу виїхав Зербіно.

Він скакав верхи на своїй в'язці, точнісінько як лихий наїзник на гарячому коні.

Придворні дами аж луснули зі сміху і почали кидати в нього апельсинами, що лежали на тарілці. Два апельсини влучили наїзникові прямо в обличчя.

– Смійтеся, смійтеся, сміхотунки! – крикнув Зербіно, погрожуючи їм пальцем. – Смійтеся аж доти, поки у вас роти не розтягнуться до вух!

Придворні дами зареготали ще голосніше. І скільки не наказувала їм принцеса замовкнути і припинити свої насмішки над бідолашним юнаком, вони не могли стриматися.

– Добра пані, – сказав Зербіно, подивившись на принцесу, – чого ж ви така сумна? Бажаю вам полюбити гарного хлопця, який зуміє вас розвеселити, і вийти за нього заміж.

З цими словами Зербіно підняв шапку і вклонився так чемно, як тільки вмів.

Якщо ти їдеш верхи не на коні, а на оберемку дров, то перше правило – нікому не кланяйся, будь то хоч сама королева. Зербіно зовсім забув про це і потрапив у халепу. Знімаючи шапку, він випустив з рук мотузку, якою були зв'язані гілки. В'язка розвалилася, і Зербіно полетів шкереберть.

Підвівшись на ноги, він зібрав гілки і, зваливши їх собі на плечі, пішов своєю дорогою. Тепер вже в'язка їхала на ньому, а не він на в'язці.

Коли хтось падає, ризикуючи зламати собі шию, люди чомусь сміються. Чому? Я не знаю. Мудреці ще не пояснили цієї таємниці. Відомо тільки, що всі сміються, і що принцеса Алелі вчинила так само, як і всі інші: вона засміялася.

Але раптом щоки її зблідли. Вона встала, притулила руку до серця, якось дивно глянула на Зербіно і мовчки пішла до своїх покоїв.

А Зербіно, нічого не помітивши, повернувся додому.

Свого щастя він не помітив, а на нещастя, як завжди, не звернув уваги. День видався непоганий, він добре продав в'язку дров – а йому й цього було досить.

Він купив собі цілу голівку сиру, білого і твердого, як мармур, і, порубавши її на шматки, добряче повечеряв.

Камінь, що впав у воду, знає рівно стільки ж про кола, що пішли по воді, скільки знав Зербіно про те сум'яття, яке піднялося в палаці після його відходу.

Розділи:   I    II    III    IV    V    VI    VII    VIII    IX    X    XI    XII   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова