Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Массаро-правдивий

Італійська народна казка

Массаро-правдивий

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Сахалтуєв

Жив колись король, і була у нього коза, а ще було ягнятко, а ще баранчик та руда круторога корова. Король дуже пишався своїм стадом. Паслася вся ця худоба у королівському саду, і король щоранку годував тварин з власних рук.

Массаро-правдивий

Усе було б добре, якби не придворні пані. Вони здіймали пронизливий вереск, побачивши корову, а ягнятка так цілували та бавили, що воно від цих ніжностей почало кволіти.

Массаро-правдивий

Король не знав, що й робити. Тоді головний міністр порадив відправити стадо на гірське пасовище.

– Було б гарно, – погодився король. – Але де ж узяти такого пастуха, якому б я довіряв більше, ніж своїм міністрам?

Массаро-правдивий

Відправили на всі боки гінців. Шукали далеко, а знайшли близько: біля самісінького міського муру мешкав селянин, чеснішого за якого не було ще на світі. Жодного разу в житті цей чоловік не збрехав, а говорив лише правду. Його так і прозвали – Массаро-правдивий.

Массаро-правдивий

Покликав його до себе король і доручив йому своїх улюбленців.

– Щосуботи, – сказав він пастуху, – ти маєш приходити до палацу і доповідати, як ідуть справи.

Массаро-правдивий

Так воно й повелося. Щосуботи Массаро-правдивий спускався з гір, входив у королівські покої, знімав свій повстяний капелюх та низько вклонявся.

– Дай вам Бог здоров'ячка, ваша королівська величність!

Массаро-правдивий

– Вітаю, Массаро-правдивий! Як там моя кізонька?

– Біла, як берізонька.

– Ну а моє ягнятко?

– Грається, як дитятко.

Массаро-правдивий

– А що ж там баранчик?

– Такий собі гладенький череванчик!

– А моя улюблена корова?

– Корова цілком здорова!

Массаро-правдивий

Король схвально кивав головою, і Массаро-правдивий повертався знову до стада.

Массаро-правдивий

Раніше королю не було з ким порівнювати своїх міністрів. А тепер він все частіше помічав, що міністри де-не-де та й схиблять. Тому король був незадоволений своїми міністрами, а ті, звісно, ​​були незадоволені королівським пастухом.

Массаро-правдивий

І от якось головний міністр сказав королю:

– Невже ви вважаєте, ваша величність, що Массаро-правдивий завжди каже правду? Таких людей немає на світі.

– Ото вже ні! – вигукнув король. – Я ладен побитися об заклад, що він ніколи не збреше.

Массаро-правдивий

– А я б'юся, – запально закричав головний міністр, – що першої ж суботи він вас обдурить!

– Гаразд, – сказав король, – якщо він обдурить, я накажу покарати пастуха, а якщо не обдурить, то покараю тебе.

Массаро-правдивий

Міністр почав думати, як примусити Массаро-правдивого збрехати. Але чим більше думав, тим менше міг щось придумати. До суботи залишалося всього три дні...

Массаро-правдивий

У четвер вранці дружина міністра запитала чоловіка:

– Що з тобою сталося, чим ти стурбований?

Не минуло й години, як головний міністр розповів своїй дружині про суперечку з королем.

– Оце й все? – здивувалася дружина. – Не турбуйся, я зроблю так, що тебе не покарають.

Массаро-правдивий

І вона почала вбиратися. Вдягла атласну мереживну сукню, на шию – намисто з перлів, на зап'ястя – браслети, на пальці – персні.

Массаро-правдивий

Потім сіла в карету та поїхала в гори.

Массаро-правдивий

Доїхала до гірського пасовища і побачила Массаро-правдивого з королівським стадом.

Вона вийшла з карети і помахала йому мереживною хусткою. Пастух аж рота роззявив – адже він ніколи в житті не бачив таких причепурених та гарних пані.

Массаро-правдивий

– Ах, як тут добре. Так добре, що я ладна від радості розцілувати всіх на світі.

– То поцілуйте мене, ваша світлість. За один ваш поцілунок я віддам що захочете.

– Віддай оцю кізоньку. Я давно мріяла про таку.

Массаро-правдивий

– Давайте домовимося, ваша світлість, – сказав Массаро-правдивий, – я віддам усе, окрім кози, ягняти, барана та рудої корови. Стадо не моє, тож про це не варто й говорити.

Массаро-правдивий

– Ах, та хіба мало в горах крутих урвищ та глибоких ущелин, – почала вмовляти його дружина міністра. – Ягня завжди може оступитися. А я натомість віддам тобі окрім поцілунку всі мої персні.

Массаро похитав головою.

Массаро-правдивий

Даремно пані знімала кільця, браслети, брошки, пряжки, а насамкінець навіть намисто з перлів. Пастух на все це й дивитися не хотів.

Розгнівана красуня сіла в карету та поїхала геть.

Массаро-правдивий

Вдома вона сказала чоловікові:

– Ох і впертий цей пастух. Та ти не хвилюйся. Ми ще поборемося. Ти маєш знати: якщо я чогось хочу, то буде по-моєму.

Массаро-правдивий

Наступного ранку дружина головного міністра вдягнулася в лахміття та побігла на гірське пасовище.

Массаро-правдивий

– Горе мені, горе! – почала вона голосити, побачивши пастуха.

– Що з тобою, добра жінко? – запитав Массаро-правдивий.

Массаро-правдивий

– Помирає мій єдиний син, моя біла квіточка. Лікар сказав, що йому треба цілий рік пити вранці та ввечері парне молоко. А я така бідна, що можу давати йому саму тільки воду. – І вона гірко заплакала.

Массаро-правдивий

Тут серце Массаро-правдивого не витримало.

– Гаразд, я віддам тобі королівську улюбленицю – руду корову.

– Дякую тобі, пастуше! – вигукнула жінка. – Та послухай моєї поради, скажи королю...

– Ти не хвилюйся, – озвався пастух. – Я сам придумаю, що сказати королю.

Массаро-правдивий

Повернувшись додому, дружина міністра повідомила чоловікові:

– Справу зроблено. Зараз я відведу корову до палацу і тоді побачимо, що завтра скаже королю пастух.

Массаро-правдивий

А тим часом Массаро-правдивий сидів на камені і думав, що ж він скаже королю завтра.

Массаро-правдивий

Зрештою, нічого не придумавши, Массаро-правдивий ліг спати.

А коли він розплющив очі, вже настав суботній ранок і пора було вирушати до короля.

Ішов він швидко, але до полудня ще не дійшов і до половини дороги.

Массаро-правдивий

А все через те, що перед кожним деревом він зупинявся, вклонявся та розмовляв із королем. Але з розмови нічого не виходило, і Массаро йшов до наступного дерева.

Массаро-правдивий

Та нарешті біля двадцятого дерева пастух придумав чудову відповідь. Він одразу повеселішав і так побіг з гори, що камінці, які він зачіпав ногами, не встигали його наздоганяти.

Массаро-правдивий

Тим часом король, оточений придворними, давно вже чекав на пастуха. Він вже знав про хитрість головного міністра і чекав, що робитиме Массаро-правдивий.

Массаро-правдивий

Массаро увійшов до палацу, зняв повстяний капелюх, вклонився і сказав:

– Дай вам Бог здоров'ячка, ваша королівська величність!

– Вітаю, Массаро-правдивий. Як поживають мої кізонька, ягнятко баранчик та моя улюблена корова?

Массаро-правдивий

Тут пастух і сказав те, що придумав дорогою:

– Ваша королівська величність, немає більше корови. Накажіть мене стратити або милуйте, а тільки я віддав її одній жінці. Вислухав я бідолаху, та й розсудив, що їй корова потрібніша, ніж вам. І це щира правда.

Массаро-правдивий

Король заплескав у долоні, а за ним і всі придворні. Не плескав лише головний міністр. Адже він програв, а цьому радіти важко.

Массаро-правдивий

Король усе розповів пастуху і під кінець додав:

– За те, що ти не побоявся королівського гніву, можеш просити королівську нагороду.

Массаро-правдивий

– І попрошу, – відповів Массаро. – Не карайте головного міністра.

– Доведеться виконати твоє прохання, якщо я тобі обіцяв. Але поясни мені, чому ти просиш за нього.

Массаро-правдивий

– Дуже просто, – сказав пастух. – Вже кілька років мене називають Массаро-правдивим. Проте правду легко казати, якщо не брехати. Тож я і не знав, чи справедливе це прізвисько, чи ні. А тепер, дякуючи твоєму головному міністру, я тепер твердо знаю, що я насправді Массаро-правдивий.

Массаро-правдивий

Автор: Італійська народна казка; ілюстратор: Сахалтуєв Р.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова