Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Тетяна Макарова

Сніг вирушає до міста

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Коваленков

 

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?

Життя лісового Сніга в місті було таким незвичайним для нього, таким цікавим і захоплюючим, що було б зовсім не дивно, якби він забув про собаку Веруню, що вміє рахувати тільки до трьох. Але він не забув про неї. Якось не вмів він забувати про тих, хто зробив добру справу. Адже Веруня зробила для нього, може й не дуже велику, але дуже добру справу. Вона була першою, кого Сніг зустрів у чужому нічному місті. Вона допомогла йому знайти нічліг, підбадьорила його. І Сніг де-не-де та й вибирав півгодинки, аби завернути до її сарайчика. А треба сказати, що Веруня все ще жила в цьому сарайчику, тому що і зараз у неї було тільки три кісточки і досі вона вміла рахувати тільки до трьох.

Заходячи до неї. Сніг завжди заставав одну й ту ж картину: Веруня, сумно схилившись над своїми трьома кісточками, займалася арифметикою.

Сніг вирушає до міста

— Раз, два, три... — сумно говорила вона. — Раз, два, три. Якщо від трьох кісточок відняти дві, то буде одна. Але я нікому не дозволю відібрати у мене цілих дві кісточки! Але якщо все ж таки, як це не неприємно, уявити собі на хвилину, що їх хтось забрав, то у мене залишиться одна кісточка. Раз, два, три...

— Невже все ще три, шановна Веруньо? Все ще тільки три? — співчутливо запитував Сніг.

— Так, шановний лісовий Снігу. Тільки три, як бачите, — відповідала Веруня.

— Але невже вам жодного разу не пощастило знайти хоча б ще одну? Ну хоча б обгризену... вибачте...

— Та ні, я знаходила, — мужньо зізнавалася Веруня. — Але поки я знаходила четверту, я не утримувалася і з'їдала одну з тих трьох, що в мене були... Я знаю, що мистецтво вимагає жертв, але є жертви, на які здатна не кожна собака. Боюся, що мені ніколи не зібрати десяти. А тоді прощавай цирк, прощавайте вогні рампи, оплески, милий запах куліс...

І Сніг вирішив допомогти Веруні. Але як це зробити? Адже вона його єдина знайома собака в усьому місті. Тут було не обійтися без допомоги міського Снігу. І при першій же нагоді лісовий Сніг запитав його, чи є в нього знайомі собаки. Міський Сніг трохи здивувався запитанню, але одразу скористався випадком, щоб зайвий раз похвалитися своєю солідністю і зв'язками.

— Ну, про собак, брате Сніг, мені відомо рішуче все. Це я тобі точно кажу. Кожна собака мене знає, і я, в свою чергу, знаю кожну собаку. Ти знаєш, я не люблю особливо розлежуватися. Я все більше на ногах. Але іноді все ж таки доводиться випадати. Так от, коли я вже змушений нерухомо лежати на землі, собаки бігають по мені і всюди залишають свої сліди. І тому я знаю, звідки собака прийшла, де вона живе. А чого це ти раптом зацікавився собаками нашого міста?

Сніг коротко пояснив, навіщо йому потрібні собаки. Тоді міський Сніг ще більше здивувався.

— Ти, брате Сніг, кажеш, що я дивний. Ні, це не я, це ти дивний. Ну, нащо тобі здалася ця Веруня? Подумаєш, вміє рахувати до трьох! А я от особисто і до трьох не вмію. І нічого. Живу. І доволі непогано.

— Ну й нічого доброго, що не вмієш, — сказав лісовий Сніг. — Ну й дуже соромно.

— А по-моєму, це тобі дуже соромно займатися такими дрібницями. Солідна людина, високе місце займаєш, як-ніяк лісовий Сніг.

Але Сніг все ж таки попросив познайомити його з міськими собаками.

І собаки прийшли. Їх привів найголовніший пес, на ім'я Вася. Лісовий Сніг звернувся до них з короткою промовою. Він не став їм нічого пояснювати докладно. Він вважав, що все, що він знає про Веруню, є її особистою справою, і навіть, мабуть, секретом, який не слід розкривати. І тому він просто сказав собакам, що йому дуже потрібні двадцять вісім кісточок.

— Ви просите нас про найдорожче, — зітхнув пес Вася!

І собаки ствердно загавкали.

— Я знаю, — сказав лісовий Сніг. — Але я все ж таки прошу вас про це. Тому що мені дуже, дуже потрібні двадцять вісім кісточок.

— Ми подумаємо, — сказав Вася.

І собаки почали мовчки думати.

Потім вони перестали думати, і Вася сказав:

— Ми хто?

Ніхто на це не відповів. І Сніг теж. Він просто не знав, як треба відповісти.

Але Вася повторив своє питання.

Сніг вирушає до міста

— Я питаю, — сказав він твердо, — хто ми?

— Ви собаки, — відповів Сніг.

— Правильно, — сказав Вася. — Ми собаки. І ще друзі людини. І хоча ходять чутки, що ви Сніг, але ви дуже схожі на людину. І ми вам допоможемо. Правильно, собаки?

Собаки відповіли, що правильно.

— Не пошкодуємо своїх кісток, собаки? — запитав Вася.

— Не пошкодуємо, — відповіли собаки.

— Тоді до діла, — сказав Вася.

І собаки швидко розбіглися. Вони повернулися дуже швидко і принесли рівно двадцять вісім прекрасних, добірних, навіть необгризаних кісток. А Вася поклав поруч з гіркою кісток ще одну.

— Двадцять дев'ята, — сказав він. — Запасна.

Сніг вирушає до міста

Лісовий Сніг вирушив до Веруні. І застав її за тим самим заняттям. Він поклав перед онімілою від щастя і подиву Верунею двадцять вісім кісточок і сказав:

— Шановна Веруньо. Я приніс вам невеликий подарунок. Двадцять вісім кісточок. Справа в тому, що мені було б приємніше, якби ви навчилися рахувати не до десяти, як той наймудріший фокстер'єр, а до цілих двадцяти восьми. Але я б просив вас не ставитися до мого подарунку, як до продукту харчування. Нехай це буде для вас тільки навчальним посібником, не більше. А щоб вам легше було втриматися, ось вам зайва, двадцять дев'ята кісточка. Запасна.

Веруня була щаслива. Вона навіть втратила дар гавкоту. На знак подяки вона зробила перед Снігом усі вправи, які тільки вміла. Стрибала через голову, перекидалася в повітрі, ходила на задніх лапках. А потім почала лічити і перераховувати кісточки.

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти

© 2015-2020 Валерія Воробйова