Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Тетяна Макарова

Сніг вирушає до міста

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Коваленков

 

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу

Ви любите дерева? А сосни ви любите? А коли ви були в сосновому лісі, чи закидали ви голову? Чи дивилися ви вгору? І чи бачили ви колись, які в сосен очі? У сосен очі темні та пухнасті, і бачить їх лише той, хто любить казки. А для інших їхні очі заплющені. І стоять вони — дерева як дерева, нічого живого... Адже казок не люблять тільки дуже нудні люди, і соснам зовсім нецікаво дивитися на них.

В тому лісі, де трапилася ця історія, дерев було багато. І сосен теж. І всі сосни були гарні. Але найгарнішими були три сосни. Вони стояли рядком, на великій галявині.

Колись давно вітер приніс на цю галявину три насінини. З них і виросли сестри сосни. Ту, яка з'явилася на світ першою, звали Старша. Друга сосна, хоч і народилася пізніше, була найвищою. Так її і звали — Висока. А третю, наймолодшу та найкрасивішу з трьох сосен, звали Гарною...

Цієї ночі лісову тишу першою порушила сосна Старша. Вона була найбалакучішою. І звернулася вона не до них, а до Снігу. Так, до Снігу, що лежав навколо.

— Сніг, Сніг, — сказала вона. — Що це ти все лежиш. От ми цілий рік стоїмо, не знаємо ні спокою, ні відпочинку. Ні сісти, ні лягти ані на хвильку. Все стій та стій. Та ще шуми. А ти всю зиму пролежав. Лежень ти, а не Сніг після цього.

Але Сніг їй нічого не відповів. Він був мовчазний.

Тоді до розмови втрутилася Висока сосна.

— І правда! — сказала вона. — Тільки ти, Сніг, з'явишся, тільки з неба спустишся і одразу розлігся! Куди око не кинь — всюди ти. Ми, знаєш, які високі? Ми, знаєш, як далеко бачимо? А все одно навколо тільки ти. Все від тебе біле. Га?

Але Сніг і їй нічого не відповів. Та й що тут скажеш! Адже і правда, що все від нього біле... На те він і Сніг.

Але тут заговорила сосна Гарна. Вона була найпримхливішою з трьох сестер.

— Набрид ти нам, — сказала Гарна своїм вередливим голосом. — Білий ти дуже. Весь ти білий. От влітку земля травою і квітами вкрита. І квіти різнокольорові! І сині, і блакитні, і жовті... Дивитися приємно! А ти весь білий, весь однаковий. І мовчазний ти дуже. Лежиш і лежиш, мовчиш і мовчиш... Чесне слово, хоч би заспівав щось!

І тут Сніг не витримав. Він розплющив очі.

Розплющив лісовий Сніг два своїх великих блакитних ока і... заспівав!

Сосни страшенно здивувалися і зворушилися. Особливо Старша. Вона завжди дивувалася більше за інших.

— Ой! — сказала вона. — Дивись-но! І голос у тебе непоганий. І слух є. І пісня гарна, душевна. Що ж ти досі все мовчав і мовчав?

Але Сніг засоромився і нічого не відповів.

Тоді сосна Висока, найбільш чуйна, щоб підбадьорити його, сказала:

— Сніг, а може ти казку знаєш? Або історію?

Можливо, Сніг на це щось і відповів би, але він не встиг. Тому що до розмови втрутилася Шишка.

Взагалі, це було неподобство. Тому що Шишкам не дозволяється втручатися до розмови старших. Поки їх не спитають, зрозуміло... І взагалі, маленькі Шишки вночі повинні міцно спати. І Шишка спала. Але, коли Сніг заспівав, вона прокинулася. І так здивувалася, що не витримала і заговорила, не чекаючи, поки її спитають.

— Яку історію? — пропищала вона тоненьким голоском. — Про які історії ви говорите? Звідки йому? Адже він лежить і лежить із заплющеними очима. Нікуди не ходить, нічого не бачить.

І Сосни цього разу не зробили їй зауваження. Навпаки, сосна Гарна, Шишкіна мама, сказала:

— Ви чуєте? Дитина каже розумні речі. Адже й справді, Сніг, був би ти не такий лінивий, встав би, зібрався, пішов би кудись, дізнався б про щось новеньке. Ми б і самі пройшлися із задоволенням, але нас коріння тримає. А в тебе ж коріння немає. Ти створіння вільне. Куди захотів туди й пішов. І сам своїми очима на все подивився б. A нам доводиться чужі розповіді слухати та всім на слово вірити... Що птахи принесуть, що сонячні зайчики розкажуть...

Тут сосна Гарна побачила, що Шишка досі не спить. Вона взяла її у свої кошлаті лапи і почала колисати. А сосна Висока сказала:

— А ось ще струмки, добрі хлопці! Ото вже вони дзюрчать, ото вже люблять побалакати! Та про все так весело! Шкода тільки, що все на бігу, мимохідь...

А сосна Старша, згадавши про струмочки, вигукнула мрійливо:

— Скоріше б весна! Тебе так багато! Скільки з тебе вийде балакучих веселих струмочків!

Сніг взагалі мав м'яку та лагідну вдачу, але тут він образився.

— Що вам струмочки! — сказав він. — Нащо вони вам знадобилися? Подумаєш, вода! І потім, якби не я, їх і не було б зовсім. От візьму наступної зими не випаду, адже тоді не дуже вони подзюрчать! І потім, вони несерйозні, дрібні. А я глибокий. Я більше розумію.

— От і сходив би, якщо розумієш! — навперебій заговорили сосни. — І подивився б, що на світі діється, як люди живуть. Цікавий вони народ, люди! А потім би нам розповів.

— А що? — сказав Сніг несподівано. — І піду! От зараз встану, вдягнуся тепліше і піду!

Ох як зраділи сосни!

— Ти диви! — закричали вони. — Оце так здорово!

Але тут Висока сосна, наймудріша із сестер, раптом занепокоїлася:

— Стривай! А куди ж ти підеш? Адже ти й адреси не знаєш. Ще заблукаєш. Шукай потім тебе!

— Якої ще адреси? — здивувався Сніг.

— Як — якої? — відповіли сосни. — Міської, звичайно!

Але тут сосна Висока збагнула, що треба покликати сороку. Вона все знає, все пам'ятає, багато де бувала. Вона й розповість Снігові дорогу до міста.

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Автор: Макарова Т.; ілюстратор: Коваленков С.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова