Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Тетяна Макарова

Сніг вирушає до міста

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Коваленков

 

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Різні квіти і різні звірі

І ось обидва Сніги стоять перед великою будівлею. Вона вся зі скла. А над входом напис.

— «О-ран-же-ре-я», — прочитав лісовий Сніг по складах. Він вже трохи навчився читати. — Це що ж таке?

— Ну, це від слова «оранжевий», — не задумуючись, пояснив міський, — колір такий є — оранжевий.

Міський Сніг взагалі був чванько. Але при цьому він був ще і ледар. І дуже неосвічений Сніг. Але зізнаватися в цьому не бажав.

— Оранжевий? — перепитав лісовий Сніг. — Я такого кольору не знаю. Взимку його не буває, здається.

— А там всередині — квіти. Не тільки оранжеві. Взагалі всякі. Різнокольорові, — продовжував міський. — Зараз ми туди увійдемо, і ти все побачиш. Тільки нам, Снігам, там дихати не дуже рекомендується. Бо квіти всі перемерзнуть.

Вони увійшли до оранжереї. Затамувавши подих ходив по оранжереї лісовий Сніг. Йому так сподобалися квіти! Вони були такі гарні! Шкода, що вони не можуть рости взимку на Снігу. От було б приємно! Одна квітка здалася йому особливо гарною, і Сніг, забувшись, простягнув бува руку. Він не хотів її зірвати, ні, тільки доторкнутися, але вчасно згадав, що йому не можна чіпати квітів. Адже він холодний!

А Сніг міський поводився інакше. Тобто він теж наче прикривав рота долонею, але робив це дуже недбало і зрідка дихав на всі боки. І квіти в'яли, ставали зморщеними, негарними...

А коли Сніги виходили з оранжереї, міський зірвав ту саму гарну квітку, до якої лісовий Сніг не посмів навіть доторкнутися, і встромив її у петлицю свого піджачка.

Квітка одразу ж замерзла, зігнулася і стала жалюгідною-жалюгідною...

Коли вони вийшли на вулицю, лісовий Сніг зітхнув і сказав:

— А знаєш, мені здається, сосни праві. Квіти і справді красивіші за мене. Вони мені теж більше подобаються.

На це міський Сніг нічого не відповів. Він вважав себе красивішим за всі квіти на світі.

— Квіти — це ще що! — сказав він. — Це ще не диво. От яких ти знаєш звірів? Ну, лисицю, вовка, ведмедя бурого, птахів усяких там лісових, так? Собак тепер знаєш, так? А є зовсім інші, далекі, холодні країни, де ми з тобою лежимо завжди, цілий рік, розумієш? І там ні про які снігоочищувачі й мова не йдеться, тому що там ми глибокі, ми там — вікова крига. Ось у тих краях звірі зовсім інші! А я їх бачив!

— Та ну?! Де? — запитав лісовий Сніг.

— У зоопарку, — відповів міський.

Коли Сніги увійшли до зоопарку, першим, кого вони побачили, був жираф. Він стояв у своїй загородці, мерзлякуватий, південний, золотистий, і був незадоволений, коли до нього підійшли Сніги. Від них віяло холодом. А жираф цього не любив. І він перелякано сказав:

— Відійдіть від мене! Не дуйте на мене! Ви холодні! Я не терплю морозу!

Лісовий Сніг навіть трохи образився, але не показав цього, а ввічливо вибачився:

— Вибачте, будь ласка. Я не знав. Дуже шкода.

І Сніги пішли далі.

Наступним був папуга.

«Може, цей теж не любить холоду?» — подумав лісовий Сніг і про всяк випадок не став особливо близько підходити до клітки.

Але папуга все одно відчув протяг, настовбурчився і розкотисто промовив:

— Пррошу вас террміново пррипинити перребування порруч зі мною. Я птах з жаррких крраїн.

Образившись, лісовий Сніг зібрався вже зовсім піти з зоопарку. Але не зробили вони й десяти кроків, як звідкилясь здалеку почулися радісні вигуки:

— Дивіться, хто до нас прийшов!

— Це ж два Сніги! Одночасно!

— Два одразу! Яке щастя!

— Ідіть сюди, ближче, ближче!

— Ми дуже раді вас бачити!

— Ми просто жити без вас не можемо!

Звичайно, це кричали білі ведмеді, пінгвіни, тюлені і різні інші північні звірі.

Лісовий Сніг ступив їм назустріч, і на душі в нього стало якось не по-сніжному тепло.

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Автор: ; ілюстратор:

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова