Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Тетяна Макарова

Сніг вирушає до міста

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – С.Коваленков

 

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним

 

Коли морозиво здається несмачним

І от сидить міський Сніг за столиком. І їсть морозиво. Свій улюблений сорт. Апельсинове. І дивиться у вікно. А за вікном — лісовий Сніг. Багато-багато лісового Снігу.

— Що це у вас сьогодні морозиво таке несмачне? — запитав він офіціантку.

— Та що ви? — здивувалася вона. — Як завжди. А де ваш товариш, такий симпатичний?

— Он, — сказав міський Сніг і показав через вікно.

— Де? — здивувалася офіціантка. Адже вона не знала, що лісовий Сніг — це Сніг.

— Біда з ним трапилася велика, от що, — сказав міський Сніг.

— Та ну?! Яка ж? — запитала офіціантка.

Але Сніг нічого не відповів. Ну що вона могла розуміти в Снігах, в їхньому житті, їхніх снігових радощах і бідах? І міський Сніг тільки махнув рукою і вийшов з кафе, навіть не доївши своє улюблене апельсинове морозиво.

Спочатку він йшов повільно, ледве ноги волочив. І все думав, думав... Давно він так багато не думав. Дуже давно. А потім пішов швидше, швидше, швидше...

Швидше, швидше до лісового Сніга, сказати йому, що він його більше ніколи не зрадить, що він багато чому навчився у нього за цей час. В усякому разі, тепер він буде намагатися бути хорошим Снігом. Таким, як лісовий... Ну, майже таким...

Міський Сніг вбіг до того двору, де розлучився з лісовим. І раптом зупинився. Бо побачив, що лісовий Сніг був у дворі не один. У темряві, в самому кутку двору, стояла сумна темна постать. Це була собака Веруня. Справа в тому, що вона вже дуже добре навчилася рахувати до двадцяти восьми і знову вступила до цирку. І оскільки лісовий Сніг щось давно не показувався — напевно, не хотів заважати її заняттям, — вона відправила йому запрошення поштою до вимоги. Вона думала, що, можливо, Сніг отримує якусь там кореспонденцію з лісу і заодно отримає і її листа. Але Сніг ні з ким не листувався і на пошту не заходив. І от запрошення пролежало у шухляді на букву «с» на головному поштамті цілих два тижні. І Сніг його так і не отримав. І в день вистави Веруня марно шукала очима серед глядачів лісового Сніга. Тоді одразу після свого номера, не дочекавшись кінця вистави, овацій, квітів, про які вона завжди так мріяла, Веруня втекла з цирку і вирушила на пошуки свого друга. Вона прийшла сюди у двір, тримаючи під пахвою товсту книгу, захоплюючий роман, під назвою «Книга про смачну і здорову їжу», яку їй подарував її суперник фокстер'єр. На титульному листі він написав:

Лічить до двадцяти восьми складніше,
Ніж взяти будь-який бар'єр.
Прийми цю книгу в подарунок,
Письменник Тюбик Фокстер'єр.

Веруня принесла цю книгу, щоб показати лісовогому Снігу. Але тепер, дізнавшись про те, що трапилося з ним, вона стояла в кутку двору, ледь притримуючи дорогоцінний том. Вітер тріпав його сторінки, а Веруня говорила:

— Милий, любий Сніг. Я дістану для вас сто прекрасних кісточок. Може, вони вам допоможуть?

А Сніг відповідав їй:

— Шановна Веруньо! Ну хіба можна так сумувати? У вас сьогодні такий щасливий день! Не треба сумувати, я прошу вас!

Сніг вирушає до міста

Тут міський Сніг виступив уперед.

— Ну як, брате, лежиш? — запитав він тихо.

Лісовий Сніг подивився на нього своїми блакитними очима і відповів:

— Лежу.

— Ну, і як тобі? — ще тихіше запитав міський.

— Що — як?

— То лежати тут як? Нічого? Затишно?

Лісовий Сніг помовчав трохи.

Через ліс душа болить, — сказав він.

— Я, брате Сніг, ось що надумав, — гаряче заговорив міський Сніг. — Я, брате Сніг, до лісу подамся. Так би мовити, в порядку обміну. Все одно я тут тепер не потрібен. Без діла я тепер, можна сказати. А там я тебе заміню. Як ти думаєш, чи впораюся?

— Ну звичайно, впораєшся! — радісно відповів лісовий Сніг. — Чого ж не впоратися? І сосен виручиш, і весь ліс, і мене! От спасибі тобі! Просто від серця відлягло!

І от міський Сніг, в теплому кожусі, закутаний у безліч хусток, стоїть на залізничному полотні. В руках у нього шматок кори. Той самий, на якому сорочим самописним пером записана дорога до міста.

У міського Сніга дуже багато багажу. Радіо, телевізор... А з морозивом він теж напевно щось придумає там, у лісі...

За його спиною — місто. Веселе місто, в якому ніколи не гасять ліхтарів на вулицях.

— Трьом соснам привіт! — лине голос із міста.

Це голос лісового Снігу.

— Передам, обов'язково передам, — говорить міський Сніг і прямує по шпалах в путь... до лісу...

Сніг вирушає до міста

Сніг вирушає до міста

Зміст

Про те, які очі в Сосен і які очі в Снігу
Сорока Люська і сорока Т-с-с
Академік Філін і Снігові закони
Місто і Залізниця
Як Сніг зустрівся з людьми і дізнався, на кого він схожий
Хто з нас Сніг?
Скільки разів на рік буває зима
У перший раз випадеш — піднімешся...
Що буде, якщо від трьох кісточок відняти дві?
Що таке кохання?
Різні квіти і різні звірі
Втретє випадеш...
Коли морозиво здається несмачним



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти

© 2015-2020 Валерія Воробйова