Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Катя та крокодил

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

 

Катя та крокодил

Коли Катя почула цю сумну історію, їй стало шкода всіх: і Мітю, і безпритульних звірів, і навіть крокодила, який не винен, що він крокодил, а не кошеня.

Вона вийняла з кишені тягучки і простягла малому. Він сумно сунув їх до рота.

— Що ж ти робитимеш? — запитала Катя. — Куди ти їх?

— Не знаю, — сказав він. — Оце думаю. Катя встала і притиснула руки до грудей.

— Хлопчику! — сказала вона. — Я знаю куди. Дай їх мені! У нас можна, чесне слово! Я буду за ними дивитися і все буду робити. Хлопчику!..

Вона замовкла й чекала, не зводячи з нього очей. Мітя довго не відповідав. Потім запитав:

— А батьки?

— Хороші, і їх вдома немає! — радісно відповіла Катя.

— А дівчата в квартирі є? — підозріло запитав Мітя.

— Які дівчата?

— Такі... які затискають до смерті, а потім відповідай.

Катя злякалася, але все ж таки чесно сказала:

— Є. Сестра Мілка. Але вона в дитячому садку. До піввосьмої. І я їй не дозволю тискати. Ні за що!

Мітя знову поринув у роздуми. Катя дивилася на нього й чекала. Він думав дуже довго, так довго, що Катя вже перестала сподіватися. Нарешті Мітя сказав:

— Ну, от що: на все літо, звичайно, не віддам — не маю права. Це ж шкільне майно, розумієш ти це?.. А ти стороння.

Катя зітхнула.

— А до вечора, — продовжував Мітя, — поки я з'їжджу до одного хлопця — він на дачі живе, — загалом, дам.

Катя засміялася від радості.

— Але дивись! — суворо додав Мітя. — Пам'ятай: береш на збереження державне майно!

— Я пам'ятатиму! — обіцяла Катя, притиснувши руки до грудей.

— А ти знаєш, як його треба зберігати?

— Як?

— А так, що помри, а збережи!

Катя та крокодил

— Добре, — сказала Катя. — Я помру, а збережу державне майно.

— Приймеш за описом і даси розписку! — попередив Мітя.

Катя була згодна на все.

Мітя взяв ящик із крокодилом і клітки з кроликами. Катя несла в руці м'яч, під пахвою коробку з черепахою, а в іншій руці клітку зі шпаком.

Катя та крокодил

Йти було недалеко — через дві вулиці. Скоро стали попадатися знайомі. Усім хотілося ближче поглянути на кроликів і шпака. Катя намагалася стискати губи міцніше, щоб не усміхатися на весь рот.

Вони увійшли у двір-сад Катиного будинку. До них підбігла дівчинка:

— Катя, давай у школу м'ячиків! Цур, я вчителька!

Катя нічого не відповіла. Дівчинка пішла поруч, намагаючись зазирнути в усі клітки.

Катя помітила на подвір'ї Олечку, Мілчину подругу.

— Олю! — покликала Катя. — Ти, будь ласка, навіть не торкайся цих звірів, а то затискаєш, а це — державне майно!

Оля розкрила рота й так і залишилася стояти на дорозі.

Мітя й Катя піднялися на третій поверх. Там, на оббитій цератою двері, висіла табличка:

Катя та крокодил

— Ось тут, — сказала Катя і дістала ключик від французького замка, що висів у неї на шнурочку.

Катя та крокодил

Мітя раптом засоромився:

— А правда у вас вдома нікого?

— Та правда ж! — запевнила Катя. — Мама у відрядженні, бабуся на базарі, тато на репетиції, Мілка в дитячому садку!

Вона відкрила двері. І перше, що вони почули, були ніжні звуки скрипки.

Мітя суворо подивився на Катю.

— Тато вдома чомусь, — сказала Катя слабим голосом. — Мабуть, репетицію скасували.

Мітя недовірливо гмикнув, і вони навшпиньки пішли по коридору. З шафи, блискаючи очима, дивився на них бабусин білий кіт.

Вони увійшли до Катиної кімнати. Там на підлозі лежали розкидані кубики. На стіні цокав годинник-ходики з головою кошеняти, що весь час рухало очима туди-сюди, туди-сюди.

Під ходиками стояло дитяче ліжко, а на ній безтурботно спала дівчинка років п'яти.

Катя з жахом дивилася на сплячу Мілку. Мітя з ненавистю дивився на Катю. Ясно: дівчисько його обдурила, хитрістю заманила, щоб забрати звірів!

Але Катя не обманювала. Просто вона не знала, що Мілка сьогодні повернулася з дитячого садка тому, що там захворів один хлопчик і оголосили карантин.

Катя поставила на підлогу шпака і черепаху. Притиснувши руки до грудей, вона намагалася, як могла, виправдатися.

Але Мітя не слухав. Він вирішив піти без жодних розмов. Він схопив одразу клітку, коробку і ящик. Але коробка з черепахою випала з рук. А коли він спробував підняти черепаху, гепнувся ящик з крокодилом. Мітя поставив скриньку на плече, але в руках не поміщалися дві клітки і коробка.

Катя тихо схлипувала.

Мітя подивився на неї, на клітки — і раптом махнув рукою.

— Пиши розписку! — сказав він.

Просяявши, Катя кинулася до столу. Вирвала сторінку з зошита з арифметики, почистила перо.

Мітя диктував, а вона писала, намагаючись робити якомога менше помилок і плям.

Потім вона підписалася: Катя. Але Мітя сказав, що в розписці не можна писати «Катя», а треба «Катерина», тому що це документ. Тоді Катя підписалася як треба і простягнула Міті розписку:

Катя та крокодил

— А що каже шпак? — запитала Катя.

— Так, дещо... — буркнув Мітя, акуратно промокнув чорнило на розписці, склав його вчетверо і засунув до кишені. Потім простягнув Каті папірець.

— Це що? — запитала Катя.

— Раціон для кролів, — сказав Мітя. І став бурмотіти, заглядаючи в папірець: — Сіно... кульбабки... коренеплоди є?

— Ні! — прошепотіла Катя злякано.

— Тоді даси овес.

— Добре, — погодилася Катя.

— Ванна є?

— Є, — відповіла Катя.

— Крокодила туди.

Музика, що лунала з татового кабінету, раптом припинилася. Мітя стривожився і сказав:

Катя та крокодил

— Ну, я поїхав. Скоро приїду. Дивись!

— Я буду дивитися, я добре буду дивитися! — запевняла його Катя.

Вона зачинила за ним двері і залишилася одна серед звірів.

От би ахнули дівчата з її класу, якби побачили Катю з крокодилом! А особливо Ліля! І особливо Таня! І особливо...

Катя та крокодил

Але дівчат не було, і Катя взялася за справу. Вона занесла ящик із крокодилом до ванної, відкрила кран і витрусила крокодила. Він гепнувся у воду, обдавши Катю бризками.

— Бешкетнику!.. — засміялася Катя. — Не нудьгуй, я скоро прийду.

Вона пішла назад. Налила шпаку в мисочку свіжої води.

— Пий, пташечко! — сказала вона.

— Здррасстуйте! — крикнув шпак.

Катя радісно засміялася.

Потім Катя витягла черепаху з тісної коробки і пересадила до ящика, де раніше був крокодил.

— Іди, гуляй собі! — сказала вона черепасі.

Катя побігла до кухні. Вона передивилася усі кульки і баночки, зазирнула в усі мішечки і в усі шухлядки. Вівса в квартирі не було.

Треба було бігти до магазину.

Так, а гроші?

Взяти в тата! Але з батькової кімнати знову лунала музика. Тато грав «Диявольські трелі». А коли тато грав ці трелі, навіть бабуся не наважувалася заходити до нього, а Мілку швидко відправляли гуляти.

Катя замислилася на хвильку.

— От дурна! — раптом сказала вона сама собі і схопила з етажерки глиняну свинку-скарбничку, в якій збирали гроші на чарівний ліхтар.

Катя та крокодил

Вона довго трусила свиню над столом, поки не натрусла жменю міді та срібла.

Раптом Мілка завовтузилася у ліжку. Катя злякалася.

Як залишити Мілку одну зі звірами? Їй не можна довіряти!

Але Мілка знову солодко заснула, і Катя вирішила: не прокинеться! Збігати до магазину — найбільше десять хвилин.

І вона побігла, стискаючи гроші в кулаці.

Катя та крокодил

До магазину було недалеко. Треба було пробігти повз перукарні, ощадкаси і перейти вулицю біля кінотеатру «Нептун».

Одним словом, не минуло й п'яти хвилин, як Катя стояла біля прилавку:

— Дайте мені, будь ласка, вівса для кроликів.

— Вівса немає, — сказала продавщиця, — є вівсянка.

— Ну, тоді, будь ласка, вівсянки, — сказала Катя, — для кроликів. Знаєте, у них такий раціон... А от моя черепаха вівса не їсть. А крокодил мій, ви не уявляєте, він навіть черевики навпіл перекушує!

Усі покупці дивилися на Катю. А один хлопчик із в'язкою бубликів і кульком макаронів підійшов до Каті і втупився в неї, наче вона сама перекусила черевика.

Катя та крокодил

І коли Катя вийшла з магазину, хлопчик пішов слідом за нею. Він ішов і жував бублика, не спускаючи очей з Каті.

Катя дуже поспішала. Вона перебігла через вулицю, завернула за ріг і порівнялася з кінотеатром «Нептун». Люди туди йшли натовпом. І раптом Катя побачила, що у двері «Нептуна» входить Таня. Це була найкраща Катина подруга.

— Таню, стривай! Що я розповім! — вигукнула Катя.

Але Таня вже зникла в дверях. Що ж це? Значить, вона так і не дізнається про Катиних звірів? Звичайно, зайти після сеансу не здогадається, а у Каті тепер немає часу бігати по гостях. Хороша дружба! Мати вдома живого крокодила і не показати кращій подрузі навіть кінчика хвоста!

Подумавши так, Катя кинулася слідом за Танею.

Катя та крокодил

— Квиток! — крикнула контролерша і спробувала схопити Катю за рукав, але не встигла.

Катя прослизнула повз неї і зникла в натовпі.

— Таню! Таню Карликова! — кричала вона.

Але люди навколо шуміли, і Таня її не чула.

Катя та крокодил

Хлопчик з макаронами і бубликами, який йшов за Катею, теж увійшов бува до кінотеатру. Але коли контролерша зажадала квитка, мовчки повернув назад, вийшов на вулицю і притулився до стіни поруч із входом. Знявши зі зв'язки другого бублика, він став не поспішаючи жувати його.

Контролерша не могла покинути свого місця і погнатися за Катею. Вона тільки витягувала шию, виглядаючи Катю у фойє. А Катя пробиралася між глядачами, виглядаючи Таню Карликову.

Пролунав дзвінок, і люди рушили до зали. Тут Катя здалеку побачила Таню. Вона кинулася туди, але, поки пробиралася в натовпі, Таня вже увійшла до зали.

Катя все ж таки помітила, як вона сідала біля стінки, і швидко пробралася до неї.

— Таню! — сказала вона. — Ох, у мене немає часу! Я не можу за тобою бігати, у мене звірі...

І вона почала швидко розповідати Тані найголовніше. Але тут згасло світло.

— Сідайте! — засичали на них сусіди ззаду.

Дівчатка сіли вдвох на одному стільці. Тоді забурчали сусіди збоку, хай дівчатка не штовхаються й поводяться чемно. Тоді Таня залишилася на стільці, а Катя сіла навпочіпки біля самої стінки. І стала швидко розповідати. Але тут розсердилися сусіди попереду і сказали, що вони заважають слухати, хоча слухати було нема чого, тому що на екрані поки що йшли тільки написи.

Втім, Таня вже все зрозуміла.

— Крокодил? — прошепотіла вона. — Говорить? Біжимо!

І вони стали пробиратися до виходу. Тепер на них шипіли з усіх боків. А хлопчина, який сидів з самого краю, смикнув Катю з усіх сил за косу.

Вони бігли, зігнувшись навпіл, по проходу, і всі глядачі лаяли їх по черзі. Так добігли вони до дверей, і тут почалися справжні неприємності.

Білетерка навідріз відмовилася відкрити двері.

— Скінчиться «Золота рибка», — сичала вона, — тоді йдіть, а тепер годі!

Дівчата злякалися. На екрані старий ще тільки збирався в перший раз закинути невід у синє море!

Білетерка тицьнула пальцем на вільні стільці:

— Сідайте!

Катя розсердилася. Вона не любила, коли на неї кричали навіть пошепки. І вона крикнула білетерці, теж пошепки:

— Нічого подібного! Це в кого квитки, ті зобов'язані сидіти до кінця. А я без квитка, і ви ніякого права не маєте показувати мені «Золоту рибку». А повинні мене вивести із зали. А ви не виводите, як вам не соромно!

— Як це — без квитка? Покажи квитка! — розгубилася білетерка.

— А от немає квитка! — гордо промовила Катя.

І білетерка, не знайшовши, що сказати, мовчки відчинила двері.

Дівчатка вислизнули у фойє і побігли до виходу.

— А-а, ось вона, безквиткова! — зраділа контролерша. — Що, вивели?..

Звичайно, їй можна було б добряче відповісти. Але Катя не стала пояснювати, і вони з Танею вискочили на вулицю.

Хлопчик з бубликами відокремився від стіни і пішов за ними.

 

 

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.




На цьому сайті можна читати книжки для дітей, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Група Вконтакті Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн



У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова


Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою

Казка українською

Читанка

Читай онлайн

Книги для батьків та дітей

Бібліотека книг українською

Дерево казок

Казка українською мовою


Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені і я додам ваш сайт до цього перелiку.

Гостьова книга Контакти


Посилання на
сайти з ілюстраціями
до дитячих книг

polny-shkaf

shaltay0boltay

Картинки и разговоры

Детская книга

Olgica

Kid-book-museum

Valerij SURKOV

Диафильмы.su






© 2015-2019 Валерія Воробйова