Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Катя та крокодил

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

Здавши м'ячики до «Дитячого світу», Катя помчала додому. Треба було якомога швидше годувати кроликів. Катя бігла з усіх ніг, а від неї не відставали Ліля, Таня, Шура, дві невідомі дівчинки, два чужих хлопчика, нянька з немовлям і хлопчик з макаронами, який доїдав восьмого бублика. На цей раз їм вдалося без всяких пригод добігти до дому. І вони увійшли у двір.

Дві дівчинки посеред двору вертіли мотузку. Через мотузку спритно стрибала Ніна Комісарова. Дівчата всіляко намагалися її збити: вертіли то високо, то низько, то швидко, то повільно, але нічого не могли вдіяти. Ніна стрибала як заводна.

— Задається!.. — гірко сказала одна дівчинка. — Катя, покажи їй, щоб не задавалася.

Катя навіть не зупинилася. Іншим разом вона, звичайно, показала б Нінці Комісаровій, як стрибають по-справжньому. Але зараз...

— Нема коли! — сказала вона.

— Ви куди? — запитали дівчата.

— Крокодила дивитися! — басом відповів хлопчик з макаронами.

Дівчата зойкнули і приєдналися до екскурсії.

Немовля у няньки почало пищати.

— Чи далеко ще йти? — запитала нянька.

— Он вже наше парадне, — сказала Катя. Та раптом на дереві хтось крикнув:

— Здррасстуйте!

На гілці клена сидів шпак. Катя завмерла. Спершу вона не зрозуміла, що сталося. Потім застогнала від жаху.

— Державне майно!.. — у відчаї шепотіла вона.

Дитина закричала. Шпак пурхнув і зник у небі.

Заридавши, Катя побігла додому.

Перед лавкою навпочіпки сиділа Мілка. Поруч із нею стояв порожній ляльковий візочок.

Мілка встромляла фантики в щілини лавки. Це були гості. Вже прийшли «Білочка», «Тузик», «Півник», «Ракова шийка» і «Антракт».

— Ось ще рибка прийшла, — привітно бурмотіла Мілка, встромляючи в щілину «Золоту рибку». — Сідайте, будь ласка, як ваші справи? У мене все гаразд. Їжте торт.

Мілка подала на стіл гайку.

— Поїжте шоколаду, — сказала Мілка найповажнішому гостю, «Антракту», і поклала перед ним шматочок сургучу. — А тепер, гості, будемо грати. Цур, я лічитиму!

І Мілка почала лічити:

— На золотому ґанку сиділи: цар, царевич, король, королевич, швець, кравець, а ти хто, молодець? — Вона тицьнула пальцем у «Ракову шийку».

Раптом повз неї з плачем пронеслася Катя. За Катею мчали дівчата, якась тітка на бігу розмахувала дитиною...

Мілка перелякалася. Вона висмикнула фантики, голосно заревіла і, тягнучи візка, кинулася за всіма.

Вони пробігли повз тата, що сидів біля парадного на старій батареї парового опалення, притуленої до стінки. Почувши крики, тато підняв голову і сумно дивився, як повз нього з ревінням мчали його дочки і незнайомі люди.

— Якийсь жах... — тихо шепотів він. І тільки коли вся юрба сховалася у під'їзді, тато раптом розхвилювався. Він схопився і, розмахуючи рушником, побіг слідом за дочками з криком:

— Не йдіть додому!

Увесь натовп із шумом і тупотом побіг вгору по сходах. На другому поверсі ледь не збили з ніг бабусю, яка поверталася додому з овочами. Бабуся притулилася до поручнів.

З виряченими від жаху очима повз неї промайнула Катя. За нею Мілка з гуркотом волочила візка. А за ними гнався з рушником її рідний син. Далі мчали вже зовсім незнайомі люди.

Бабуся не розгубилася:

— Телефонуйте нуль один, до пожежної команди! — крикнула вона їм услід і теж побігла.

Першою до квартири увірвалася Катя.

На підлозі валялися коробка від черевиків і ящик від крокету. Обидві клітки стояли порожні.

А у ванні не було нічого, крім води, яка переливалася через край і бігла струмочком по коридору.

Бабуся закрила кран.

— Немає крокодила! — вигукнула Катя. Усі стовпилися в коридорі і мовчали.

— Смертельний жах!.. — прошепотіла Ліля.

— А як брехала, як брехала! — з обуренням сказала нянька, шльопнула немовля і, вийшовши, грюкнула дверима.

 

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова