Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Катя та крокодил

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

Мілка, Льова і Генько йшли до Валька. Генько по дорозі дочитував книгу. Він ішов, ледве-ледве, весь час реготав і натикався то на тумбу, то на дерево або стінку.

А назустріч їм ішла процесія: несли крокодила, що бовтався на палиці. Генько мало не наткнувся на крокодила, але навіть не глянув на чудовисько: він дочитував останню сторінку. Зате Льова так і завмер, розкривши рота.

— Ти куди? — запитав тато Мілку.

— За черепахою, — сказав Льова, шанобливо дивлячись на тата.

Він хотів ще поговорити з ним про крокодила, але тут Генько дочитав книжку, закрив її і помчав з такою швидкістю, що його не стало видно. Льова схопив Мілку за руку, і вони помчали услід. Хлопчик з макаронами мовчки відокремився від крокодила і побіг за ними.

Вони знайшли Валька на березі річки. Довготелесий Валько стояв по коліна у воді і тримав довгу мотузку, до якої була прив'язана черепаха. Вона плавала десь посередині річки.

Мілка дуже розсердилася.

— Це наша черепаха! — закричала вона. — Її не можна топити! Витягни негайно!

— Звідки така вискочила?.. — здивувався Валько. — Це моя!

— Ми неправильно помінялися, — пояснив Генько. — Вона шкільна... Ось, бери свого Мюнхаузена.

— Гм, — єхидно мовив Валько. — Цікаво, якої школи?

— Ніякої, — відповіла Мілка. — Просто шкільна.

— А якщо ніякої, — заявив Валько, — значить, моя. І все!.. — Він повернувся спиною і став смикати мотузку, щоб черепаха пірнула.

— Тепер ні за що не віддасть! — стурбовано прошепотів Генько — Я його знаю...

— Нічого, — сказав Льова — Віддасть! Він підійшов до Валька ближче.

— Ну, годі! — зажадав він — Скручуй мотузку, чуєш?

— А мотузка твоя? — єхидно запитав Валько — Коли захочу, тоді й скручу.

— Кажуть тобі — черепаха шкільна! — розсердився Льова.

— Була! — сказав Валько і свиснув.

Такого нахабства Льова не стерпів. Він підскочив і стукнув Валька по потилиці. Валько негайно розмахнувся, щоб дати здачі. Він був довгий і сильний, і Льові було б непереливки, якби розлючена Мілка в цей момент щосили не ущипнула Валька за ногу.

Той закричав і випустив з рук мотузку. Кінець її вильнув і зник у воді. А посеред річки ледь виднілася над водою черепаха. Варто їй пірнути — і ніхто ніколи вже її не побачить.

Мілка заверещала. Хлопчики остовпіли.

— Тримай! — раптом сказав басом хлопчик з макаронами і сунув Мілці кульок. Він розбігся, кинувся у воду і пірнув.

 

Дівчатка ходили по бульвару, сипали крихти і кричали:

— Цип, цип, цип!

До них зліталися ворони, голуби, горобці. Раз навіть прибігла чорна кішка, але шпака не було.

— Зараз прилетить! — втішали дівчата заплакану Катю.

Але шпак не прилітав.

— Ні, так не можна! — сказала нарешті Таня. — Треба повісити оголошення.

Вона побігла до студента, який сидів під липою і розв'язував якісь завдання, і попросила один аркуш. Поки він виривав аркуш із зошита, Таня встигла йому все пояснити, і після цього студент дав їй ще товстий синьо-червоний олівець.

Таня написала великими літерами оголошення.

Дівчатка причепили оголошення булавкою до дерева у найпомітнішому місці посеред бульвару.

Вони побігали ще. Потім Ліля сказала:

— Ні, ми так помремо, а не знайдемо. Треба розійтися по різних місцях.

— А хто куди? — запитала Шура.

— Зараз я все зроблю! — оголосила енергійна Таня — Давайте кидати жереб... Вірно, Катю?

Катя тільки кивала головою. Вона на все була згодна, аби тільки б знайшовся шпак.

Таня розірвала на чотири частини квиток з кінотеатру, на кожному клаптику написала щось і зав'язала клаптики у куточки хустки.

— От... — сказала вона і підкинула хустку догори — Лови! Хапай за куточки!

Чотири дівчинки вхопилися за чотири куточки. Розв'язали вузлики.

— Мені бульвар! — гукнула Шура

— Мені двори! — крикнула Ліля. — Очманіти!

— Мені парк, — сумно сказала Катя.

— Мені найважче — площа і фонтан, — оголосила Таня і додала впевнено — Нічого, я й там упіймаю!

І дівчатка розбіглися.

 

Глави: 1, 2, 3, 4-5, 6-8, 9, 10-11, 12, 13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова