Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Вересень

– А тепер який місяць буде? – запитала Зінька у Старого Горобця.

– Тепер буде вересень, – сказав Старий Горобець. – Перший місяць осені.

І правда: вже не так стало пекти Сонце, дні стали помітно коротшими, ночі – довшими, і все частіше стали лити дощі.

Насамперед осінь прийшла в поле. Зінька бачила, як день за днем люди звозили хліб з поля в село, з села – до міста. Скоро зовсім спустошилося поле, і вітер гуляв у ньому на просторі. Потім якось увечері вітер ущух, хмари розійшлися з неба. Вранці Зінька й не впізнала поля: усе воно було в сріблі, і тонкі-тонкі срібні ниточки пливли над ним у повітрі. Одна така ниточка, із крихітною кулькою на кінці, опустилася на кущ поруч із Зінькою. Кулька виявилася павучком, і синичка, недовго думаючи, клюнула його і проковтнула. Дуже смачно! Тільки ніс увесь у павутинні.

А срібні нитки-павутинки тихенько пливли над полем, опускалися на жнива, на кущі, на ліс: молоді павучки розсіялися по всій землі. Покинувши свою летючу павутинку, павучки відшукували собі щілинку в корі, чи то нірку в землі і ховалися в ній до весни.

А в лісі вже почало жовтіти, червоніти, буріти листя. Уже пташині родини – виводки – збиралися в зграйки, зграйки – у зграї. Кочували все ширше по лісі: готувалися до відльоту.

Час від часу звідкись несподівано з'являлися зграї зовсім незнайомих Зіньці птахів – довгоногих строкатих куликів, небачених качок. Вони зупинялися на річці, на болотах; день перепочинуть, підживляться, а вночі летять далі – у той бік, де сонце буває опівдні. Це пролітали з далекої півночі зграї болотяних і водяних птахів.

Якось Зінька зустріла в кущах посеред поля веселу зграйку таких самих, як вона, синиць: білощокі, з жовтою грудкою і довгою чорною краваткою до самого хвостика. Зграйка перелетіла полем із гаю до гаю.

Не встигла Зінька познайомитися з ними, як з-під кущів із шумом та галасом злетів великий виводок польових куріпок. Пролунав короткий страшний грім – і синичка, що сиділа поруч із Зінькою, не пискнувши, впала на землю. А далі дві куріпки, перекинувшись у повітрі через голову, замертво вдарилися об землю.

Зінька так перелякалася, що залишилася сидіти, де сиділа, ні жива ні мертва.

Коли вона отямилася, біля неї нікого не було – ні куріпок, ні синиць.

Підійшов бородатий чоловік із рушницею, підняв двох убитих куріпок і голосно крикнув:

– Агов! Манюньо!

З узлісся відповів йому тоненький голосок, і скоро до бородатого підбігла маленька дівчинка. Зінька впізнала її: та сама, що налякала в малиннику ведмедя. Зараз у неї був у руках повний кошик грибів.

Пробігаючи повз кущ, вона побачила на землі синичку, що впала з гілки, зупинилася, нахилилася, взяла її до рук. Зінька сиділа в кущі не ворушачись.

Дівчинка щось сказала батькові, батько дав їй фляжку, і Манюня обприскала з неї водою синичку. Синичка розплющила очі, раптом спурхнула – та й забилася в кущ поруч із Зінькою.

Манюня весело засміялася і підстрибом побігла за батьком.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова