|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Синиччин календар
Віталій Біанкі
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Липень
– З новорічної ялинки, – сказав Старий Горобець, – минуло вже шість місяців, рівно півроку. Запам'ятай, що друге півріччя починається у самісінький розпал літа. І пішов тепер місяць липень. А це найкращий місяць і для пташенят, і для звірят, тому що скрізь всього дуже багато: і сонячного світла, і тепла, і всякої смачної їжі.
– Дякую, – сказала Зінька.
І полетіла.
"Пора мені порозумнішати, – подумала вона. – Дупел у лісі багато. Займу вільне, яке мені сподобається, і заживу в ньому своїм домом!"
Задумати задумала, тільки не так просто це зробити, як виявилося.
Усі дупла в лісі зайняті. В усіх гніздах пташенята. У кого ще крихітки, голенькі, у кого в пушку, а у кого і в пір'ячку, та все одно жовтороті, цілісінький день пищать, їсти просять.
Батьки клопочуть, узад-вперед літають, ловлять мух, комарів, ловлять метеликів, збирають гусениць-черв'ячків, а самі не їдять: усе пташенятам носять. І нічого, не скаржаться, ще й пісень співають.
Нудно Зіньці самій.
"Ну ж бо, – думає, – я допоможу комусь пташенят погодувати. Мені подякують".
Знайшла на ялинці метелика, схопила в дзьоб, шукає, кому б дати.
Чує – на дубі пищать маленькі щиглята, там їхнє гніздо на гілці.
Зінька мерщій туди – і сунула метелика одному щигленяті у роззявлений ротик.
Щигленя ковтнуло, а метелик не лізе: надто великий.
Дурне пташеня старається, давиться – нічого не виходить.
І стало вже задихатися. Зінька з переляку кричить, не знає, що робити.
Тут щиглиха прилетіла. Одразу ж – раз! – схопила метелика, витягла у щигленя з горла та й подалі закинула.
А Зіньці каже:
– Геть звідси! Ти мало моє пташеня не погубила. Хіба можна давати маленькому цілого метелика? Навіть крила йому не відірвала!
Зінька кинулася в гущавину, там заховалася: і соромно їй, і прикро.
Потім багато днів по лісі літала, – ні, ніхто її в компанію до себе не приймає!
А чим далі, тим більше до лісу приходить дітей. Усі з кошиками, веселі; йдуть – пісні співають, а потім розійдуться та ягоди збирають: і в рот, і в кошики. Уже малина достигла.
Зінька все біля них крутиться, з гілки на гілку перелітає, і веселіше синичці з дітьми, хоч вона їхньої мови не розуміє, а вони – її.
І якось таке сталося: одна маленька дівчинка забралася до малиннику, йде тихенько, ягоди збирає.
А Зінька над нею по деревах пурхає. Як раптом бачить: великий страшний ведмідь у малиннику.
Дівчинка якраз до нього підходить, – його не бачить.
І він її не бачить: теж ягоди збирає. Нагне лапою кущ – і собі до рота.
"Зараз, – думає Зінька, – наштовхнеться на нього дівчинка – а це страховисько її і з'їсть! Рятувати, рятувати її треба!"
І закричала з дерева своєю, синиччиною мовою:
– Зінь-зінь-вень! Дівчинко, дівчинко! Тут ведмідь. Тікай!
Дівчинка й уваги на неї не звернула: ані слова не зрозуміла.
А ведмідь-страховисько зрозумів: враз піднявся дибки, озирається: де дівчинка?
"Все, – вирішила Зінька, – пропала мала!"
А ведмідь побачив дівчинку, опустився на всі чотири лапи – та як кинеться від неї тікати крізь кущі!
От здивувалася Зінька:
"Хотіла дівчинку від ведмедя врятувати, а врятувала ведмедя від дівчинки! Таке страховисько, а маленьку людину боїться!"
З тих пір, зустрічаючи дітей у лісі, синичка співала їм дзвінку пісеньку:
|
Зінь-зань-ле! Зань-зінь-ле! |
Ця маленька дівчинка, від якої втік ведмідь, завжди приходила до лісу першою та йшла з лісу з повним кошиком.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова