Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Грудень

Полетіли синички до міста.

І ніхто, навіть Старий Горобець, не міг їм пояснити, хто цей невидимий страшний розбійник, від якого немає порятунку ні вдень, ні вночі, ні великим, ні малим.

– Але заспокойтеся, – сказав Старий Горобець. – Тут, у місті, ніякий невидимка не страшний: якщо навіть він посміє прийти сюди, люди ордразу ж застрелять його. Залишайтеся жити з нами в місті. Ось уже почався місяць грудень – хвостик року. Прийшла зима. І в полі, і на річці, і в лісі тепер голодно і страшно. А у людей завжди знайдеться для нас, дрібних пташок, і притулок, і їжа.

Звичайно, Зінька з радістю погодилася оселитися в місті і вмовила Зінзівера. Спершу він, правда, не погоджувався, козирився, кричав:

– Пінь-пінь-черр! Нікого не боюся! Розшукаю невидимку!

Але Зінька йому каже:

– Не в тому справа, а ось у чому: скоро буде новий рік. Сонечко знову почне визирати, усі будуть радіти йому. А заспівати йому першу весняну пісеньку тут, у місті, ніхто не зможе: горобці вміють тільки цвірінькати, ворони тільки каркають, а галки – галдять. Минулого року першу весняну пісеньку сонцю заспівала тут я. А тепер її повинен заспівати ти.

Зінзівер як крикне:

– Пінь-пінь-черр! Ти маєш рацію. Це я можу. Голос у мене сильний, дзвінкий, – на все місто вистачить. Залишаємося тут!

Стали вони шукати собі помешкання. Але це виявилося дуже важким.

У місті не те що в лісі: тут і взимку всі дупла, шпаківні, гнізда, навіть щілини за вікнами і під дахами зайняті. У тому горобиному гніздечку за околицею, де зустріла ялинку Зінька минулого року, тепер жило ціле сімейство молодих горобців.

Але і тут Зіньці допоміг Старий Горобець. Він сказав їй:

– Лети-но он до того будиночка – із червоним дахом та садком. Там я бачив дівчинку, яка щось колупала долотом у колоді. Чи не готує вона вам - синичкам – гарненьку дуплянку?

Зінька й Зінзівер одразу ж полетіли до будиночка з червоним дахом. І кого ж вони одразу побачили в саду, на дереві? Того страшного бородатого мисливця, який мало не застрелив на смерть Зінзівера.

Мисливець однією рукою притискав дуплянку до дерева, а в іншій тримав молоток і цвяхи. Він нахилився вниз і крикнув:

– Так, чи що?

І знизу, із землі, йому відповіла тоненьким голоском Манюня:

– Так, добре!

І бородатий мисливець великими цвяхами міцно прибив дуплянку до стовбура, а потім зліз із дерева.

Зінька й Зінзівер одразу ж заглянули в дуплянку і вирішили, що кращої квартири вони ніколи і не бачили: Манюня видовбала в колоді затишне глибоке дупло і навіть поклала до нього м'якого, теплого пір'я, пуху і вовни.

Місяць пролетів непомітно; ніхто не турбував тут синиць, а Манюня щоранку приносила їм їжу на столик, спеціально прироблений до гілки.

А під самий Новий рік сталося ще одна, остання цього року важлива подія: Манюнин батько, який іноді виїжджав за місто на полювання, привіз небаченого птаха, подивитися на якого збіглися всі сусіди.

То була величезна білосніжна сова, – до того білосніжна, що коли мисливець кинув її на сніг, сову важко було розгледіти.

– Це в нас зла зимова гостя, – пояснював батько Манюні й сусідам: полярна сова. Вона однаково добре бачить і вдень, і вночі. І від її кігтів немає порятунку ні миші, ні куріпці, ні зайцю на землі, ні білці на дереві. Літає вона зовсім безшумно, а як її важко помітити, коли навколо сніг, самі бачите.

Звичайно, ні Зінька, ні Зінзівер ані слова не зрозуміли з пояснення бородатого мисливця. Але обидва вони чудово зрозуміли, кого вбив мисливець. І Зінзівер так голосно крикнув: "Пінь-пінь-черр! Невидимка!" – що одразу ж з усіх дахів і дворів злетілися всі міські горобці, ворони, галки подивитися на чудовисько.

А ввечері у Манюні була ялинка, діти кричали й тупотіли, але синички анітрохи на них за це не сердилися. Тепер вони знали, що з ялинкою, прикрашеною вогнями, снігом та іграшками, приходить Новий рік, а з Новим роком повертається до нас сонце і приносить багато нових радощів.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова