Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Жовтень

– Швидше, швидше! – квапила Зінька Старого Горобця. – Скажи мені, який настає місяць, і я полечу назад до лісу: там у мене хворий товариш.

І вона розповіла Старому Горобцю, як бородатий мисливець збив із гілки синичку, а дівчинка Манюня обприскала водою та оживила її.

Дізнавшись, що новий місяць, другий місяць осені, називається жовтень, Зінька мерщій повернулася до лісу.

Її товариша звали Зінзівер. Після удару дробинкою крильця і лапки ще погано слухалися його. Він ледве долетів до узлісся. Тут Зінька відшукала йому гарненьке дуплечко і почала тягати туди для нього черв'ячків-гусениць, як для маленького. А він був зовсім не маленький: йому було вже два роки, отже він був на цілий рік старше від Зіньки.

За кілька днів він зовсім одужав. Зграйка, з якою він літав, кудись зникла, і Зінзівер залишився жити із Зінькою. Вони дуже подружилися.

А осінь прийшла вже й до лісу. Спершу, коли все листя пофарбувалося в яскраві кольори, він був дуже гарний. Потім подули сердиті вітри. Вони здирали жовте, червоне, буре листя з гілок, носили його у повітрі й кидали на землю.

Скоро ліс порідішав, гілки оголилися, а земля під ними вкрилася різнокольоровими листочками. Прилетіли з далекої півночі, з тундри, останні зграї болотяних птахів. Тепер щодня прибували нові гості з північних лісів: там вже починалася зима.

Не завжди в жовтні дули сердиті вітри, не завжди лили дощі: бували й гарні, сухі та ясні дні. Нежарке сонечко світило привітно, прощаючись із засинаючим лісом. Потемніле на землі листя тоді висихало, ставало жорстким та крихким. Ще подекуди з-під нього визирали гриби-грузді, маслюки.

Але гарну дівчинку Манюню Зінька та Зінзівер більше вже не зустрічали в лісі.

Синички любили спускатися на землю, стрибати по листю – шукати равликів на грибах. Якось вони підскочили так до маленького гриба, що ріс між корінням білого березового пня. Раптом з іншого боку пня вискочив сірий, із білими плямами звір.

Зінька хотіла вже тікати, а Зінзівер розсердився й крикнув:

– Пінь-пінь-черр! Ти хто такий?

Він був дуже хоробрий і відлітав від ворога, тільки коли ворог на нього кидався.

– Фу! – сказав сірий плямистий звір, він косив очима і весь тремтів. Як ви із Зінькою мене налякали! Не можна ж так тупотіти по сухому, хрусткому листю! Я думав, що це лисиця біжить або вовк. Я ж заєць, біляк я.

– Неправда! – крикнула йому з дерева Зінька. – Біляк улітку сірий, взимку білий, я знаю. А ти якийсь напівбілий.

– Адже зараз ані літо, ані зима. А я ні сірий, ні білий. – І заєць запхенькав: – ось сиджу біля березового пенька, тремчу, ворухнутися боюся. Снігу ще немає, а у мене вже шматки білої шерсті лізуть. Земля чорна. Побіжу по ній вдень – мене одразу ж всі побачать. І так жахливо хрумтить сухе листя! Як тихенько не скрадайся, аж грім з-під ніг.

– Бачиш, який він боягуз, – сказав Зінзівер Зіньці. – А ти його злякалася. Він нам не ворог.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова