Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Травень

У лісі ще було повно снігу. Він сховався під кущами й деревами, і сонцю важко було дістати його там. У полі давно вже зеленіло посіяне з осені жито, а ліс усе ще стояв голий.

Але вже було в ньому весело, не те що взимку. Налетіло багато різних птахів, і всі вони пурхали між деревами, стрибали по землі й співали, співали на гілках, на верхівках дерев та в повітрі.

Сонце тепер вставало дуже рано, лягало пізно і так старанно світило всім на землі і так гріло, що жити стало легко. Синичці більше не треба було піклуватися про нічліг: знайде вільне дупло – добре, не знайде – і так переночує десь на гілці або в гущавині.

І от якось увечері їй здалося, ніби ліс у тумані. Легкий зеленуватий туман огорнув усі берези, осики, вільхи. А коли наступного дня над лісом піднялося Сонце, на кожній березі, на кожній гілочці з'явилися наче маленькі зелені пальчики: це стало розпускатися листя.

Тут і почалося лісове свято.

Засвистав, затьохкав у кущах соловей.

У кожній калюжі бурчали й кумкали жаби.

Цвіли дерева та конвалії. Хрущі з гудінням носилися між гілками. Метелики пурхали з квітки на квітку. Дзвінко кувала зозуля.

Друг Зіньки – дятел-червоношапочник – і той не сумував, що не вміє співати: відшукає сухий сучок і так хвацько барабанить по ньому носом, що по всьому лісі чути дзвінкий барабанний дріб.

А дикі голуби піднімалися високо над лісом і виробляли в повітрі запаморочливі фокуси й мертві петлі. Кожен веселився на свій лад, хто як умів.

Зіньці все було цікаво. Зінька всюди встигала і раділа разом з усіма.

Вранці на світанку чула Зінька чиїсь гучні крики, ніби в труби хтось сурмив десь за лісом.

Полетіла вона в той бік і бачить: болото, мох та мох, і сосни на ньому ростуть.

І ходять на болоті такі великі птахи, яких ніколи ще Зінька не бачила, – завбільшки з баранів, і шиї у них довгі-довгі. Раптом підняли вони свої шиї, як труби, та як затрублять, як загримлять:

– Тррру-рру-у! Тррру-рру!

Зовсім оглушили синичку.

Потім один розчепірив крила та свій пухнастий хвіст, вклонився до землі сусідам та раптом і пішов у танок: задріботів, задріботів ногами та й пішов по колу, все по колу; то одну ногу викине, то другу, то вклониться, то підстрибне, то навприсядки піде – сміхота! А інші на нього дивляться, зібралися навколо, крилами плескають.

Нема в кого було Зіньці запитати в лісі, що це за птахи-велетні, і полетіла вона в місто до Старого Горобця.

І Старий Горобець сказав їй:

– Це журавлі; птахи серйозні, поважні, а зараз бачиш, що виробляють. Це тому, що прийшов веселий місяць травень, і ліс одягнувся, і всі квіти цвітуть, і всі пташки співають. Сонце тепер усіх обігріло і всім світлу радість дало.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова