Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Листопад

Ворог – і страшний ворог – з'явився в лісі наступного місяця. Старий Горобець назвав цей місяць листопадом і сказав, що це третій і останній місяць осені.

Ворог був дуже страшний, тому що він був невидимий. У лісі стали пропадати і маленькі пташки, і великі, і миші, і зайці. Тільки заґавиться звір, тільки відстане від зграї птахів – чи вночі, чи вдень, – бач, а його вже і в живих немає.

Ніхто не знав, хто цей таємничий розбійник: звір, чи птах, чи людина? Але всі боялися його, і у всіх лісових звірів і птахів тільки й було розмов, що про нього. Усі чекали першого снігу, щоб по слідах біля роздертої жертви впізнати вбивцю.

Перший сніг випав одного вечора. А вранці наступного дня в лісі не дорахувалися одного зайченя.

Знайшли його лапку. Тут же, на підталому вже снігу, були сліди великих, страшних кігтів. Це могли бути кігті звіра, могли бути кігті й великої хижого птаха. А більше нічого не залишив убивця: ні пера, ні шерстинки.

– Я боюся, – сказала Зінька Зінзіверу. – Ох, як я боюся! Давай полетимо скоріше з лісу, від цього жахливого розбійника-невидимки.

Вони полетіли на річку. Там були старі дуплисті верби-рокити, де вони могли знайти собі притулок.

– Знаєш, – говорила Зінька, – тут місце відкрите. Якщо і сюди прийде страшний розбійник, він тут не зможе підкрастися так непомітно, як у темному лісі. Ми його побачимо здалеку і сховаємося від нього.

І вони оселилися за річкою.

Осінь прийшла вже й на річку. Верби-рокити облетіли, трава побуріла і похилилася. Сніг випадав і танув. Річка ще текла, але вранці на ній був льодок. І з кожним морозцем він ріс. Не було по берегах і куликів. Залишалися ще тільки качки.

Вони кахкали, що залишаться тут на всю зиму, якщо річка вся не вкриється кригою. А сніг падав і падав – і більше вже не танув.

Тільки-но синички зажили спокійно, як раптом знову тривога: вночі невідомо куди зникла качка, що спала на тому березі, – на краю своєї зграї.

– Це він, – говорила, тремтячи, Зінька. – Це невидимка. Він скрізь: і в лісі, і в полі, і тут, на річці.

– Невидимок не буває, – говорив Зінзівер. – Я вистежу його, постривай!

І він цілими днями крутився серед голих гілок на верхівках старих верб-рокит: вистежував із висоти таємничого ворога. Але так нічого і не помітив підозрілого.

І от раптом останнього дня місяця зупинилася річка. Лід разом укрив її – і більше вже не розтанув.

Качки полетіли ще вночі.

Тут Зіньці вдалося нарешті умовити Зінзівера покинути річку: адже тепер ворог міг легко перейти до них по льоду. І все одно Зіньці треба було до міста: дізнатися у Старого Горобця, як називається новий місяць.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова