Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Синиччин календар

Віталій Біанкі

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Е.Булатов та О.Васильєв

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

Червень

Вирішила Зінька:

"Полечу-но я тепер по всіх місцях: і в ліс, і в поле, і на річку... Все огляну".

Першим ділом навідалася до свого старого друга дятла-червоношапочника. А він як побачив її здалеку, так і закричав:

– Кік! Кік! Геть, геть! Тут мої володіння!

Дуже здивувалася Зінька. І сильно на дятла образилася: ось тобі й друг!

Згадала про польових куріпок, сірих, із шоколадною підковкою на грудях. Прилетіла до них у поле, шукає куріпок – немає їх на старому місці! Але ж ціла зграя була. Куди всі поділися?

Літала-літала по полю, шукала-шукала, насилу одного півника знайшла: сидить у житі, – а жито вже високе, – кричить:

– Чир-вік! Чир-вік!

Зінька – до нього. А він їй:

– Чир-вік! Чир-вік! Чичире! Пішла, пішла звідси!

– Як так! – розсердилася синичка. – Чи давно я всіх вас від смерті врятувала – з крижаної в'язниці випустила, а тепер ти мене й близько до себе не підпускаєш?

– Чир-вир! – зніяковів куріпчачий півник. – Правда, від смерті врятувала. Ми це все пам'ятаємо. А все ж таки лети від мене подалі: тепер час інший, мені жах як битися хочеться!

Добре, що у птахів сліз немає, а то, напевно, заплакала б Зінька, так вже їй прикро, так гірко стало!

Повернулася мовчки, полетіла на річку.

Летить над кущами, раптом з-за кущів – сірий звір!

Зінька так і шарахнулася вбік.

– Не впізнала? – сміється звір. – А ми ж із тобою старі друзі.

– А ти хто? – запитує Зінька.

– Заєць я. Біляк.

– Який же ти біляк, коли ти сірий? Я пам'ятаю біляка: він увесь білий, тільки на вушках чорне.

– Це я взимку білий: щоб на снігу мене видно не було. А влітку я сірий.

Ну і розговорилися. Нічого, з ним не сварилися.

А потім Старий Горобець і пояснив Зіньці:

– Це місяць червень – початок літа. В усіх нас, у птахів, у цей час гнізда, а в гніздах – дорогоцінні яєчка й пташенята.

До своїх гнізд ми нікого не підпускаємо – ні ворога, ні друга: і друг може ненавмисно розбити яєчко. У звірів – теж дітки, звірі теж нікого до своєї нори не підпустять. Тільки заєць без турбот: розгубив своїх діточок по всьому лісі, і думати про них забув.

Адже зайчаткам мати-зайчиха потрібна тільки в перші дні: поп'ють вони материнське молочко кілька днів, а потім самі травичку гризуть. Тепер, – додав Старий Горобець, – сонце у самій силі, і найдовший у нього трудовий день. Тепер на землі всі знайдуть, чим набити своїм малюкам черевця.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова