Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Григорій Остер
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Валерій Дмитрюк
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Того дня Петрик-мікроб із Ангінком на сніжинках каталися. Вчепляться та й летять. Летять, летять, а потім приземляються.
І от вони приземлилися якось на одному дворі. А там дошкільнята ліпили снігову бабу і закатали Петрика з Ангінком разом із їхньою сніжинкою в сніжну кулю.
А з кулі зробили голову з морквиною. Вийшли Петрик та Ангінко на моркву, як на балкон, стоять, у далечінь дивляться.
– Он, – каже Петрик, – школяр зі школи йде. З портфелем. А у портфелі у нього двійка.
– Невже ти, Петрику, – здивувався Ангінко, – портфель наскрізь бачиш?
– Портфель ні. Я школяра цього наскрізь бачу. Йде, сердиться і хоче за двійку свою комусь помститися. Тільки не знає, кому.
Тут школяр саме снігову бабу помітив. Із дошкільнятами. Та й гукає здалеку:
– Ану, малеча, ламайте своє опудало!
– Дошкільнята порадилися один з одним, і найсміливіший запитує:
– Це з ж якого дива?
– З такого! – каже школяр вже зовсім близько. – Все одно сам поламаю, а вам ще й по шиях надаю!
Не найсміливіші дошкільнята після таких обіцянок вирішили тікати. А найсміливіший теж вирішив до них приєднатися.
Школяр підскочив до снігової баби, вже й портфелем замахнувся, аж раптом чує, як вона говорить:
– І не соромно тобі на літню бабусю портфелями махати?
– Ні, – каже з переляку школяр. – Не соромно. Ой! Як це ви, бабусю, розмовляєте? Адже ви сніжна.
Насправді говорив, звичайно, Петрик-мікроб, але школяр не здогадався, портфель впустив, увесь тремтить, задкує, шепоче:
– Не буває говорющих… Не буває снігових… Не буває бабусь…
– Правильно, – каже йому Петрик. – Не буває. Яка я тобі бабуся? Подивися на мене уважно. Хіба не впізнаєш?
– Не впіз-з-з-з-наю, – тремтить школяр.
– Дарма. Я твій директор. Навмисне снігом обліпився, щоб усю правду про твою поведінку дізнатися. Тепер я знаю. Нічого не вдієш – доведеться батьків викликати.
– Що, – запитує школяр, – аж сюди?
– Навіщо ж сюди? Нехай завтра до школи приходять.
Підібрав школяр свого портфеля з двійкою та й мерщій додому. А дошкільнята так нічого й не зрозуміли. Вони тільки бачили здалеку, як сердитий школяр дуже чемно з їхньою сніговою бабою поговорив і побіг додому по батьків.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова