|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Петрик-мікроб
Григорій Остер
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Валерій Дмитрюк
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Як Петрик шукав частинку
Якось до краплі принесли телеграму:
|
Терміново потрібна допомога! |
– Найменший у нас Петрик, – сказала Петрикова мама, – нехай він і йде.
Петрик вирушив до лабораторії, а там на нього вже давно чекали.
– Розумієш, Петрику, – сказав Найголовніший вчений, – у нас біда. Частинка втекла.
– Що за частинка? – запитав Петрик-мікроб.
– Елементарна, маленька. Така маленька, що її ніяк не зловити. А ти сам маленький – тобі її легше помітити.
– Я її вивчав, – схлипнув Наймолодший науковий співробітник, – а вона втекла…
– Недоглядів наш молодший, – зітхнув один бородатий вчений і погладив Наймолодшого наукового співробітника по голові.
– Годі, не плач, сльозами горю не зарадиш.
– Це правда, – сказав Найголовніший вчений, – сльозами не зарадиш. Тепер одна надія: на Петрика.
– Я допоможу, – пообіцяв Петрик-мікроб. – Кажіть, що треба робити.
– Шукати треба, – зітхнув Найголовніший вчений, – вона, мабуть, у старому атомному реакторі сховалася. Ми цей реактор давно вже не вмикали, тепер там усілякі дикі частинки водяться.
– А може, вона й не втекла зовсім, – сказав зі сльозами в голосі Наймолодший науковий співробітник, – може, вона там заблукала, і тепер її якась дика частинка проковтне…
І Наймолодший науковий співробітник заплакав.
– Ну, ну! – сказав бородатий вчений. – Навіщо ж припускати найгірше?
– А як вона виглядає, ваша частинка? – запитав Петрик.
– Ось вона, – Найголовніший вчений показав Петрикові фотографію частинки, – тільки вона тут у мільйон разів збільшена.
– Йду шукати, – сказав Петрик і поліз у старий атомний реактор.
Вчені дали Петрикові-мікробу маленьку рацію, щоб тримати з ним двосторонній зв'язок і щоб Петрик з реактора розповідав про все, що побачить.
У старому реакторі було сухо та тепло.
– Бачу багато всяких частинок, – повідомив Петрик по рації, – вони кудлаті та бігають.
– А нашу не бачиш? – запитали вчені.
– Вашу поки не бачу, – сказав Петрик і рушив далі вглиб реактора.
Раптом одна кудлата частинка помітила Петрика і захотіла вкусити його за ногу.
– Геть! – сказав Петрик. – Тікай!
Але частинка не вгамувалася.
– Тут одна кусається, – передав Петрик по рації. – Що робити?
– Як вона виглядає? – запитали вчені.
– Кудлата така, вертлява і з хвостиком.
– Ця частинка називається Електрон, – сказали вчені. – У неї електричний заряд негативний.
– Відразу видно, що негативний, – погодився Петрик, – так і норовить вкусити.
– Ти, Петрику, не бійся, – сказали вчені.
– А я й не боюся, – сказав Петрик і запропонував ученим: – Скажіть, як вашу частинку звуть, я погукаю – може, вона й відгукнеться.
– А ми й самі не знаємо, як її звуть, – сказали вчені. – Ми її нещодавно відкрили, тільки-но зібралися якось назвати, а вона втекла.
– Що ж це ви так! – сказав Петрик і почав заглядати в усі кути.
Частинки-втікачки ніде не було.
– Вашої частинки у старому реакторі немає, – передав Петрик по рації, – я виходжу. – І виліз із реактора.
Всі вчені сиділи зажурені, а Наймолодший науковий співробітник гірко плакав.
– Може, вона десь в іншому місці заховалася, – сказав Петрик, – нумо я пошукаю.
– Де ж їй ховатися, як не в реакторі, – зітхнув Найголовніший вчений. – Якщо вона там не знайшлася, значить, все, зникла.
Аж раптом Петрик-мікроб побачив, як під столом щось ворушиться.
– Ось вона! – закричав Петрик і кинувся під стіл. Вчені – за ним. Під столом сиділа малесенька, худесенька частиночка.
– Бідолашко ти моя, – радів Наймолодший науковий співробітник, – знайшлася!
Бородатий вчений уважно оглянув частинку і сказав:
– Тепер зрозуміло, чому вона втекла. Вона дуже чутлива, ця частинка. Їй, мабуть, було дуже лоскітно, коли її вивчали. Тому вона й втекла.
– Дуже тобі дякуємо, – сказав Петрикові Найголовніший вчений, – не знаю, що б ми без тебе робили. За те, що ти нам спіймав частинку, можеш сам їй придумати ім'я.
– Назвіть її "Недоторн", – запропонував Петрик-мікроб, – "Недоторн" або "Недоторка".
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова