Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Рудо Моріц
Переклад українською – Сергій Панько
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Капустіна
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Поблизу трьох смерек ще ніколи не було такого крику та гармидеру, як нині. Голова в Кривулі мало не лускала від галасу. Але їй так хотілося їсти!.. Якби не цей лемент, не десятки пильних очей, то гадюка, може, й подалася б геть. Але зараз зробити це не випадало. Тож вона чекала, а пташки довкола лементували: «Забирайся, Кривуле, забирайся!» А тут ще й шишки летіли рясно-рясно, так, що годі було й голову вистромити.
І серед цього неймовірного гамору ніхто не почув віддаленого крику:
– Протримайтеся ще трішечки! Ще трішечки!..
Аж коли сойка Плетуха сіла на вершечок третьої смереки, всі почули її.
– Ми тримаємось, але доки ще нам триматися, Плетухо? – спитав лікар Червоношапочка.
– Так, так, але доки ще триматися? – спитав і батько Гнідохвіст, бо був уже зовсім виснажений.
– Та кажу ж вам, ще трішечки, – застрекотіла сойка.
– А що буде потім?
– А потім дещо станеться, – закивала сойка чубатою головою та й замовкла. Якою враз неговіркою стала, хитрюща!
– Та кажи ж бо, що має статися?
– Зараз, зараз, ще трішечки! Ану ж, Рудько, вліпи в неї ще одну, не бачиш, як вона вистромилась?
Шишка свиснула, і Кривуля, що не встигла вчасно відхилитися, добряче дістала по голові.
А сойка Плетуха весь час позирала донизу. Видно, чогось їй нетерпеливилось.
Аж ось повз смереку, на якій сиділа Кривуля, пробіг їжачок Шпичак. Сойка шусть до нього, про щось порадилася, і їжачок сховався за старий пень. Сойка знову злетіла на вершечок дерева. Потім знялася на крила, відлетіла чималенько та як застрекоче:
– Летіть усі сюди, усі сюди!
Пташки від подиву заніміли. Білка Рудька метнула шишку зовсім не туди, де сховалася гадюка, так їй затремтіли лапки. Тільки лікар Червоношапочка розсудливо сказав:
– Кличе, то ходімо!
І перший полетів до сойки. За ним подалися всі інші птахи. Тільки білка Рудька не могла знятися на крила, бо просто не мала їх. Але й вона, розпушивши свого хвоста, почала перепурхувати від однієї верхівки до другої і опинилася біля сойки водночас із пташками.
Тато Гнідохвіст теж хотів летіти він уже був у повітрі, та потім, однак, передумав і повернувся до мами Гнідоочки, щоб їй не було так страшно самій.
Біля смереки, на якій причаїлася Кривуля, одразу запала тиша. Рудька більше не бомбардувала Кривулю шишками, припинився пташиний гармидер. Стало тихо-тихо.
Кривуля аж здригнулась од тієї тиші. Спочатку вона не повірила своїм вухам і навіть вирішила, що вона зовсім оглухла. Та коли протягом кількох хвилин не впало жодної шишки й не пролетіла жодна пташка, гадюка обережно висунула з-під рятівного сучка свою побиту голову. Поблизу не було анікогісінько. Отже вона зовсім осміліла. Її підганяв голод: треба якомога швидше дістатися до гнізда!
Швидше, швидше!
Звивистими рухами вона почала квапливо спускатися донизу.
– Дурні пташшшенята! Зззараззз я вами посссмакую, голубчччпки! – підбадьорювала вона себе злим сичанням.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова