Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Лісова Казка

Рудо Моріц

Переклад українською – Сергій Панько
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Капустіна

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

Що то пищить на ялині?

Стрекотання сойки неабияк розізлило гадюку. Коли могла, так і вп'ялася б у неї гострими зубами! Та де вже тепер та Плетуха! Тільки вітер доносить на галявину уривки її стрекоту:

– Кривуля... з-під скелі... схудла!

Потім і того не стало чути. Біля Кривулі запала тиша. І соловейко перестав співати, і білочка Рудька припинила вилущувати зернятка з шишки. Усе живе в лісі причаїлося, всі очі уважно роздивлялися довкола. І в цій тиші почулося, як сердито зашуміла гора. Бо гора завжди сердиться, коли поблизу неї щось негаразд.

Кривуля згорнулася в тісний клубок і розлючено зашипіла:

– Капосссспа сссойка. Тепер усссі поховаютьсссся!

І справді, коли Кривуля, виждавши тривалий час, посунула далі, усе навколо неначе вимерло. Всі миші поховалися по норах, усі жабки повтікали якнайдалі, все, що мало крила, порозліталося. А Кривуля мало не умлівала з голоду. Звивистими рухами плазувала схилом, розлючено била хвостом і безперервно кляла Плетуху. Час від часу спинялася, переставала шипіти і високо задирала голову. Прислухалась, чи не шусне щось поруч, придивлялася до найменших рухів. Та ніщо не шурхотіло, ніщо не рухалося, шуміли тільки високо дерева, – Кривуля давно вже поминула галявину і повзла серед лісу.

Лісова Казка

Та раптом щось шурхнуло, ба навіть просто гупнуло. Зовсім близько від Кривулі на землю впала смерекова шишка. Впала, підскочила і залишилась лежати. Кривуля миттю згорнулася в клубок і насторожено завмерла. Переконавшися, що навколо спокійно, вона підповзла до шишки. Та хай йому грець! Шишка впала не сама, бо багато лусочок з неї висмикнуто, а зернятка повпколупувані! Це означає, що шишку хтось жбурнув униз, та ще й, може, у неї цілив! Глянула вгору – і справді! Між гілок видніє якась руда пляма. Нараз вона зникла, а потім гоп-гоп – і вже на гілці сусідньої смереки.

Білка Рудька!

Ще й зуби шкірить, хитрюща!

Кривуля зашипіла іще лютіше, сердито вилаяла Рудьку і поповзла далі.

А яка ж була злюща, яка голоднюща!

Голод не давав Кривулі зупинитися ні на хвилину, гнав далі й далі. Вона мусить на щось натрапити, щось вполювати!

Мусить, мусить!..

– Хоччча б мишшшку, хоччча б жабку! – шипіла вона, плазуючи по глиці.

Раптом гадюка знову щось почула!

Завмерла, прислухалась.

Справді, угорі серед гілля лупають голоси. Тоненькі, пискляві!

Та на якій же це смереці? І що це може так тонесенько пищати? Пташенятка?

Так, ніщо інше! Там, мабуть, гніздо, а в ньому – пташенятка! Лише вони можуть так голосно пищати, лише їх не наполохала сойка Плетуха, бо вони й гадки не мають, хто така Кривуля!

У Кривулі затремтів язик. То – м'ясце, м'якесеньке м'ясце! А може, їх там кілька, може, навіть п'ятеро!

Але на якій смереці вони нищать?

На тій, що скраю, чи на тій, що посередині, чи, може, на найближчій?

Ну, та дарма, спочатку вона вилізе на крайню й роздивиться. Пташенята ж злетіти не можуть, від неї їм все одно не втекти.

– Пищщщіть, пищшщіть. Недовго вже вам залипшпнилось, – зашипіла гадюка і нетерпляче поповзла до крайньої смереки. Вона почала здиратися вгору по грубому, шорсткому стовбуру. Але робила це тихо, щоб не помітили старі птахи!

Лісова Казка

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова