Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Лісова Казка

Рудо Моріц

Переклад українською – Сергій Панько
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Капустіна

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

Шкода, що сонечко того не бачило

– Ну, то я піду, – вирішив по хвилі їжак Шпичак. – Мені ще додому дорога неблизька, а я вже й зараз ледве стою на ногах.

– Ми тебе проведемо, їжаченьку, хоча б до півдороги. Гаразд? – защебетали пташки.

– Коли вам неважко, то прошу, принаймні заспіваєте в дорозі, – охоче погодився їжак.

– З радістю, з радістю, – щебетали пташки.

– І ми пішли б тебе проводжати, їжаченьку, та в нас дітки голодні. Чуєш, як їсти просять? – сказав тато Гнідохвіст, ледве стримуючись, щоб не полетіти.

– Так, ми справді не можемо, – жалібно сказала мама Гнідоочка.

– Летіть, – звернувся лікар Червоношапочка до пташиної зграйки, – проведіть їжачка, а я залишуся. Тут недалеко є хвора ялина, завжди рипить-стогне, то я й подивлюся, що в неї під корою. Все, що там знайдеться, я залишу дроздам, щоб вони своїх маляток хутчій погодували.

– А я принесу вам зернятка з шишок, хочете? – запропонувала білочка Рудька.

– Спасибі, наші дрозденята зерняток не їдять, від них їм животи болять, – подякувала мама Гнідоочка.

– Шкода. Ну, то я теж проведу їжачка, – вирішила білочка.

Отож їжак рушив додому, а над ним полетіла зграя пташок. Рудька стрибала з дерева на дерево, з верхівки на верхівку. Час від часу вона спускалася на землю і скакала поруч Шпичака, розповідаючи йому різні історії.

– В розмові дорога здається коротшою, – казала вона, – та й не так відчувається, що натомилися ноги.

А пташки так гарно співали їжакові, мовби то йшов сам лісовий король. Синичка співала: ті-тітррр, ці-ціррр, кропив'янка: цік-цік-цік, горихвістка: фуїд-фуїд, тек-тек, вівчарики: ді-діл-ді, чижик: дідл-дідл-дідл-деч. соловейко: фіїть, фіїть, фіїть, королик: сі-сі-сі, а ракша глухо бубоніла: крех гек, крех-гек! Загалом то був чарівний урочистий концерт, і їжак Шпичак зовсім забув думати про свої натомлені ноги.

Сойка Плетуха вже знову літала понад лісом, виглядаючи, що в лісі діється нового.

Дрозди літали за жуками та мухами, полюючи їх для дрозденят, зовсім забувши, що самі голодні. Від радості, що їхнім діткам вже по загрожує небезпека, вони ладні були літати хоч до наступного ранку.

Недалеко почувся стукіт дятла. Червоношапочка, бачачи, що подружжя дроздів все літає та літає, а пташенята й досі пищать, гукнув:

– Ходіть-но до мене, дрозди, ходіть-но до мене!

А коли вони прилетіли, Червоношапочка показав їм па дірку в ялиновому стовбурі, де було так багато жуків, що дроздам аж в очах замерехтіло. Довгим дзьобом він витягував з-під кори жуків та так вправно складав їх докупи, що любо було глянути.

– Оце ваше, беріть для своїх голопупиків, – сказав він і подався лікувати інші дерева.

Мама Гнідоочка й тато Гнідохвіст заходилися годувати діточок. Малі швидко понаїдалися й позасинали. Тоді старі й собі поживилися тим, що зосталося, а було того добра чимало. Наївшись досхочу, мама сіла на гніздо, батько на найближчу гілку, і разом задрімали, знеможеш від пригод незвичайного дня.

І дуже-дуже шкода, що тих пригод не бачило сонечко. Було б воно з того раде-радісіньке. Та сонечко не може стояти на одному місці, воно давно вже зайшло за Високу гору і, звичайно, не могло того бачити. Та, може, знайдеться хтось і розповість йому про все те, хтозна...

 

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова