|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Ювілей у солов'я
Л.Цинцадзе
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Гогоберидзе
Одного літнього дня старий священик Іродион та його син Вано сиділи на балконі та милувалися красою природи.
Раптом вони почули спів дрозда.
Його пісня лунала навколо, як молитва:
– Боже, дякую тобі за те, що створив такі гарні місця, дай же моїм дітям вирости, продовж їхнє життя! – наче чулося у його співі.
Сонце сховалося за горою і настала ніч. Природа приготувалася до сну, десь заспівав соловей.
П'янкий солов'їний голос та його пісні сповнювали слухачів радістю.
Іродион та Вано із захопленням слухали солов'їний спів.
– Природа має великих співаків. Увечері співав дрізд, а коли стемніло, його місце зайняв соловей, – сказав батькові Вано.
– Напевно, птахи влаштовують вистави, – говорив замріяно Вано. – А птахи – це такі артисти, що не потребують платні і обходяться без ювілеїв...
– А це було б цікаве видовище, – продовжував фантазувати Вано, – побачити на власні очі ювілей у солов'я!
– Як же ти уявляєш собі цю подію? – запитав його батько.
– Слухай, зараз розповім!
Спочатку дятли надрукували запрошення.
Сойки та ластівки рознесли їх усім птахам.
Звісно, цар птахів орел перший отримав запрошення.
У призначений час птахи злетілися на галявину.
Прилетів і орел зі своїм почтом. Свято розпочалося.
Птахи вивели солов'я і з пошаною усадили його на почесне місце.
Першим виступив жайворонок, він перелічив усі чесноти солов'я і передав слово орлу.
Цар птахів підвівся, привітав солов'я із ювілеєм і сказав:
– Я чув твій спів, він мені подобається, але не так, як усім, оскільки твій спів ніжний: не чути в ньому грізної бадьорості...
А найголовніша чеснота – це відвага. Бажаю тобі здоров'я, і нехай Бог нагородить тебе цією вдачею!
Пролунали схвальні вигуки.
– Великий царю! – відповів соловей. – Я не воїн і не проливаю кров. До чого мені це? Адже тоді я втрачу свою вдачу і перестану бути солов'єм.
З цими словами соловей замовк і вклонився. І його птахи підтримали схвальними вигуками.
Орел грізно блимнув очима, він наче й погоджувався із солов'єм, але в той же час погляд його висловлював жаль.
Орел відійшов убік, щоб дати змогу й іншим птахам привітати солов'я.
Після орла, випередивши всіх, виступив гриф. Він хотів отримати схвалення царя птахів, адже гриф харчувався орловими недоїдками.
Тож він звернувся до солов'я із такими словами:
– Ти маленька пташка, а слава про тебе йде велика. Не один раз я слухав твої співи, і вони мені припали до душі, але слухаючи їх, я втрачаю бажання поїдати здохлятину.
Така промова дуже розсмішила співучих птахів.
Соловей же не вимовив ані слова.
– Йде геть, скнаро, – закричали птахи. – Мало того, що харчуєшься чужими недоїдками, так іще й розумом своїм чванишся!
Потім слово взяв сокіл.
– Шановний поете, – звернувся він до ювіляра. – Можливо, я не здатний оцінити твій дар, адже у мене, як у хижого птаха, свої поняття про добро і зло...
Але я вірю в одне: якби не ти, птахи б давно винищили одне одного. Твій чудовий спів вгамовує нашу жагу крові.
– Нехай сильні птахи відійдуть, – раптом сказав орел. – Дамо можливість і слабким та кволим пташкам привітати свого брата!
Із поцілунками та обіймами до солов'я підлетів дикий голуб. Він гладив солов'я своїм дзьобом, проливав сльози, бажав йому довгого життя і називав його красенем.
– Я вивчив лише одну пісню під твоїм впливом. Твій солодкий голос обернув мене на мирного птаха. Живи довго!
– Ти значиш для мене більше, ніж мати, – звернувся до солов'я фазан. – Вночі, коли ти співаєш колискову, мені здається, ніби я у раю.
– Я теж співаю, – підлетіла ластівка, – але що то за спів, у порівнянні з твоїм, звичайний писк... А твій спів – як молитва!
Сірі куріпки та гірські курочки просили солов'я довше бувати у них в горах, де вони із нетерпінням чекають на його пісні кожної весни.
Тут підскочила сойка.
– Ми всі хвалимо солов'я і зовсім забули про інших співаків: про великого ворона та славетного шуліку.
Ми ще не оцінили їхнього співу, хоча, колись настануть такі часи, що ми забудемо про солов'я і прославлятимемо ворона і шуліку. Їм теж слід справити ювілей!
Цю промова дуже розсмішили птахів, і вони прогнали цю невдалу ораторку.
Потім птахи заспівали на честь солов'я величальну пісню.
Це чудовий гімн підхопив і орел зі своїм почтом.
Під кінець заспівав і соловей. Його солодкий голос тішив душу. Зачаровані слухачі затамували подих.
– Ти закінчив? – запитав батько сина. – А уяви собі, що станеться, якщо в цей час завиє шолудивий шакал?
– Ну, якщо хтось почує вий шакала, то нехай він доповнить мою розповідь, і ми дізнаємося, що було далі.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова