Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Лісова Казка

Рудо Моріц

Лісова Казка

Переклад українською – Сергій Панько
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Капустіна

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

На смереці нікого не треба будити

Сонечко вигулькнуло з-за Високої гори, примружило спочатку одне око, потім друге й вигукнуло:

– Доброго ранку! Доброго веселого ранку!

Густий ліс тихо зашумів у відповідь:

– Доброго ранку, сонечко! Доброго тобі ранку!

Лісова Казка

І вклонилися сонечку високі смереки, вклонилися ялини, розлогі дуби, буки і граби.

Так почався новий день у Зеленій долині. Власне, цей день почався так само, як починалися всі інші сонячні дні.

Сонечко підбивалося все вище та вище, і його золоті промінці лоскотно торкались нових і нових лісових мешканців. У кроні старого дуба воно полоскотало сойку Плетуху: ходи, мовляв, Плетухо, пороздивляйся навколо, що нового; тобі першій слід скрізь і всюди побувати! Полоскотало воно білочку, яка була, мабуть, дуже голодна, бо вже лущила смерекові шишки, дістаючи з них смачні зернятка. Полоскотало багато пташок, які ще спали у своїх гніздечках, – і перлинну кедрівку, і жовту вивільгу, і сорокопуда, і золотоголового королика, хоч, власне, до короликового гніздечка зазирнути було нелегко. Тільки співака соловейка не треба було лоскотати, бо він уже сам вітав сонечко своїм радісним тьохканням.

– Дякую тобі, соловейку, за пісеньку, – сказало сонечко співуну й попестило його по сіро-коричневій спинці. А соловейко іще дужче затьохкав своє цік-цік-тьох, цік-цік-тьох.

Сонечко затрималося на хвилю над вершечком стрункої смереки.

Авжеж, і тут не треба нікого будити!

Вершечок цієї смереки був незвичайний. Давно-давно, коли смерека була ще зовсім мала, хтось зламав її верхівку. І на тому місці виросли аж три гілки, які нестримно тяглися вгору, утворюючи щось схоже на сідловинку. В тій сідловинці звила собі гніздо сім'я дроздів. Звила із гнучких прутиків, корінців, моху та лишайника. Своє гніздечко дрозди заслали сухою травицею. А потім мама Гнідоочка знесла четверо яєчок.

Лісова Казка

Та сьогодні сонечко даремне шукало в гнізді ті яєчка. Тато Гнідохвіст і мама Гнідоочка кружляли понад верховіттям дерев, а в гнізді, у смерековій сідловинці, роззявляли дзьобики четверо пташенят.

Доброго ранку, голопупики, – сказало сонечко і погладило їх найтеплішим промінчиком.

Та голопупики пі пари з вуст, вони ще не знали, що на привітання треба ввічливо відповідати. Натомість вони безперервно розтуляли і стуляли дзьобики і кричали:

– Ми голодні! Хочемо їсти, хочемо ї-ї-їсти!

Лісова Казка

Аж ось із великою мухою з'явився тато Гнідохвіст. Вій поділив муху між двома дроздами. Але півмухи – то не тільки собаці, а й дрозденятку ніщо. Ковтнули поживу і знов зарепетували:

– Хочемо їсти, хочемо їсти!

Аж ось мама Гнідоочка принесла вусатого коника. Та пташенятам і цього виявилось мало, бо із смерекової сідловинки весь час долинало:

– Ми голодні-і-і! Хочемо ї-ї-їсти!

Сонечко щиро засміялося. Якби воно саме могло ловити комах, то з радістю допомогло б старим дроздам хутчій нагодувати їхніх діток. А так чим тут зарадиш?!

Постоявши ще якусь хвилю та надивившись на гніздо дроздів, сонечко раптом схаменулося і подалось далі.

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

Автор: Мориц Р.; ілюстратор: Капустіна Т.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова