Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Лісова Казка

Рудо Моріц

Переклад українською – Сергій Панько
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Т.Капустіна

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

Рятуйте, хто може!

В першу мить Гнідоочка не знала, в який бік їй податися. Адже дятел Червоношапочка мешкає аж на тому кінці лісу. Найближче живе кедрівка. Але чим вона допоможе? І інші пташки теж невеличкі.

Куди ж тоді?

Мабуть, краще летіти просто до дятла, а той уже порадить.

І вона стрілою помчала на край лісу.

Дятла Червоношапочку не треба було довго шукати. Гнідоочка почула його ще здалеку, бо він саме робив лікарський обхід і голосно постукував по хворих деревах.

Вона була вже зовсім близько, коли від молоденьких смерек пурхнула їй назустріч сойка.

Плетуха!

«Спочатку розповім про все їй», – вирішила Гнідоочка і закричала:

– Плетухо, Плетухо, зачекай-но!

Сойка була рада, що її кличе Гнідоочка, може, хоче з нею слівцем перекинутись, а це Плетусі до вподоби. Одного тільки Плетуха не зрозуміла: чому дроздиха гукає так розпачливо.

– Що сталося, Гнідоочко? – ще здалеку спитала сойка.

Вони опустилися на гілку молодої ялини, і захекана дроздиха попросила Плетуху:

– Благаю тебе, допоможи мені!

– О, з радістю, крехк, крехк, чому б не допомогти!

Гнідоочка квапливо розповіла, яка небезпека загрожує її пташенятам у смерековій сідловинці.

– Так, я одразу зрозуміла, що Кривуля щось лихе намислила, – стрекотала Плетуха. – Адже я весь ліс на ноги підняла, ти ж чула, Гнідоочко?

– Ой, та чула, чула, але зараз треба всіх скликати, хто бодай чимось може допомогти. Усіх, усіх, але кого саме, порадь мені, Плетухо!

– А ти куди летиш?

– По лікаря Червоношапочку. В нього сильний дзьоб, Кривуля його боїться.

– Маєш рацію, лікар Червоношапочка дасть їй перцю. А потім куди?

– Ой, не знаю, Плетухо, – сумно призналася Гнідоочка. – Я думала зразу до тебе летіти, адже ти вмієш допомогти, розрадити. Усі наші знайомі пташки такі тендітні та слабенькі. Кривуля ще й їх може скривдити.

– Авжеж може, бо то все дрібнота, – сказала сойка. – Та однак треба усіх скликати! Принаймні налякаємо гадину. Ну, та ти не бійся, я їх скличу, скличу! До того ж можна покликати не тільки пташок. Допоможе нам і білка Рудька... А знаєш що? Їжак Шпичак з цими потворами розправляється геройськи!

Гнідоочка не знала й того, чим може зарадити білка Рудька, та вона принаймні скаче з дерева на дерево, пурхає, мов метелик, з вершечка на вершечок, але чим би міг допомогти на такій висоті їжак – цього вона вже не могла собі уявити. Тим-то вона й висловила свій сумнів, чи справді Шпичак допоможе.

– Але ж ти сказала, люба, що Кривуля лізе на сусідню смереку. Еге ж? І якщо вона захоче добутися до вашого гнізда в сідловинці, то їй доведеться спуститися на землю!

– Ай справді, – вигукнула втішена Гнідоочка.

– Може, й встигне, ніжки в нього маленькі, але він так швидко ними перебирає, що любо дивитися! То ти поспішай до Червоношапочки, а я по їжака полечу. Розшукаю потім і білочку Рудьку. І кожному розповім, та й ти розкажи усім, кого зустрінеш!

Гнідоочка не встигла й подякувати, як сойки вже не було. Дроздиха розправила крила й полетіла просто на звуки дятлового постукування. Вона знайшла лікаря Червоношапочку па старій ялині, коли він продовбував великий отвір у корі хворого дерева, добуваючи звідти черв'яків.

Саме черв'яки і спричинили до того, що дерево тяжко захворіло.

– Добридень, лікарю Червоногпапочко, – привіталася дроздиха.

– Здоров, здоров, Гнідоочко! Хочеш цього черв'ячка?

– Спасибі, зараз ні, – сказала дроздиха, та раптом відчула, яка вона голодна, і квапливо ковтнула черв'ячка. – Я прийшла просити твоєї допомоги. – І вона одним духом усе йому виклала.

Дятел слухав, слухав, навіть про черв'яків забув, а щойно втямив, про що йдеться, вигукнув:

– Крі-крі-крі! Летімо, Гнідоочко, бо та розбійниця мені вже в печінках сидить. Оце якось я сам бачив, як вона яєчка у плисок повипивала. Вони два дні, бідолашні, плакали.

І дятел зник з очей. Даремне Гнідоочка поспішала за ним, наздогнати його було несила. Тоді відстала од нього, нехай летить, та й задумалась, кого б тут ще покликати. Але ніхто не спадав їй на думку. Тож вона почала гукати скрізь, де пролітала: «Рятуйте, Кривуля хоче з'їсти моїх дрозденяточок! Летіть на допомогу до смереки з сідловинкою!»

Вона кричала на все горло, ледве стримуючись, щоб не розридатися.

Сторінки:     1     2     3     4     5     6     7     8     9     10     11

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова