Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Отфрід Пройслер
Переклад українською – Володимир Василюк
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Борис Діодоров
Зміст:
Справжній Водяничок
Ого-го! Оце хлопець!
А крутнись-но, синку!
Вздовж і впоперек ставка
Короп Ципрінус
І перетинок у них теж немає
Зелені хатинки
Сухі ноги
Гей, дощику, де ти?
Ночви на воді
Водяна гірка
Двадцять п'ять!
Хабу! Хаббу-у-у!
Концерт
Ой, скільки срібла!
Отепер годі!
Печені камінці
Блискавка з коробочки
Фокус-покус
На добраніч, Водяничку!
– Ну, хлопець не з лика шитий! – задоволено мовив Водяник, коли короп Ципрінус розповів йому пригоду з рибалкою. – І ти нічого не вигадав, Ципрінусе?
– Чиста правда! Як те, що я оце тут плаваю! – заклявся Ципрінус. – Я тільки розповів те, що бачив на власні очі. Щоб я висох на місці, якщо збрехав хоч краплину!
– Ну, що ж, виходить, усе правда, – погодився Водяник, – Мені здається, що за це малого треба чимось потішити. Як ти гадаєш?
Він пальцем поманив Ципрінуса ближче і тихо шепнув йому над рота (бо в коропів, як відомо, вух немає), чим він хоче потішити Водяничка.
– Гм, – сказав Ципрінус і всміхнувся. – Авжеж, це справді добра думка! Цим ти справиш хлоп’яті велику приємність. Коли ти йому про це скажеш?
– Сьогодні, – промовив Водяник і собі всміхнувся, – після вечері, перед сном, я хочу зробити йому несподіванку.
Добре, що Водяничок ще нічого не знав! А то він би так хвилювався за вечерею, що й не поїв би спокійно. Але він і гадки не мав про те, що надумав батько. Малий старанно висьорбав ложкою свій суп і з’їв повну тарілку каші, – як і завжди. З’ївши все, він підвівся з-за столу, щоб сказати батькам «на добраніч».
– Послухай, синку, – мовив тоді Водяник. – Я бачу, ти хочеш спати. Але, власне кажучи... власне кажучи, мене це не влаштовує. Я прошу, проведи мене...
– Провести? – здивовано перепитав син.
– Еге ж, – сказав батько, – проведи. Сьогодні такий чудовий вечір. Я хочу на годину-дві вийти на берег з арфою.
– Справді? – Водяничкові здалося, що він недочув. – Справді мені можна з вами? Але це ж...
– Це тобі за сьогоднішню післяобідню пригоду, – мовив батько, поклавши хлопчикові руку на плече. – Ципрінус мені про все розповів. І я мушу сказати, що ти цілком заслуговуєш на нічну прогулянку.
Він зняв з гачка арфу і звелів синові йти за ним.
Водяничок був, звичайно, щасливий. Уперше батько брав його нагору ввечері. Скільки він просив про це! Але щоразу батько відповідав:
– Поговоримо, як підростеш. А поки що ти ще малий і повинен після вечері йти спати.
Авжеж, більшої радості для нього батько й придумати не міг би!
Над ставком уже зовсім споночіло. Дерева й кущі на березі були мов тіні. Над ними мерехтіли в небі перші зірки.
Очерет зашелестів, коли батько з сином піднялись на берег. Водяник ніс під пахвою арфу, і коли якась очеретинка торкалася струн, вони ледь чутно бриніли.
А так довкола панувала тиша.
Лише вітер доносив з лук сюрчання коників та інколи десь серед листя чувся пташиний писк. То птиці скрикували уві сні і знову засинали, ще міцніше. І далеко за обрієм – так далеко, наче десь у зовсім іншому світі, – гавкав собака.
Водяник попрямував до старої верби. Він сів на траву під деревом. Хлопчик мовчки примостився поруч.
Аж ось Водяник підняв арфу, зліг спиною на вербу і почав грати. Він грав так чудово, що хлопчик заплющив очі. А коли знов розплющив, то побачив русалок, що танцювали на луці. Може, то батько викликав їх з туману своєю грою? Мовчки плавали вони над травою, то наближаючись, то віддаляючись разом з вітром, під звуки чарівної арфи.
Зміст:
Справжній Водяничок
Ого-го! Оце хлопець!
А крутнись-но, синку!
Вздовж і впоперек ставка
Короп Ципрінус
І перетинок у них теж немає
Зелені хатинки
Сухі ноги
Гей, дощику, де ти?
Ночви на воді
Водяна гірка
Двадцять п'ять!
Хабу! Хаббу-у-у!
Концерт
Ой, скільки срібла!
Отепер годі!
Печені камінці
Блискавка з коробочки
Фокус-покус
На добраніч, Водяничку!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова