Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Олександр Костинський
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Ясинський
Зміст:
Тигреня, що говорило "Р-р-р!"
Дорогою з хмарами
Папуга
Поруч
Таємниця
Загадка
День народження
Сюрприз
Ім'я
Ще один сюрприз
Тому, кого ми зустрінемо дорогою
Тигреня шукало сюрприз довго. Але щоразу, коли воно щось знаходило, виявлялося, що якщо щось приємне – то зовсім не несподіване. А якщо несподіване, то не дуже приємне.
Так, врешті-решт, він прийшов до озера.
Біля озера він бував часто. Бував і сам, і з Равликом. Тут у нього було багато добрих приятелів: і Бегемот, і Пуголовок, і стара Черепаха! Якось Черепаха навіть розповіла Тигреняті про Крокодила. "Він дуже великий, цей Крокодил, – сказала Черепаха, – потворний і злий. З ним краще не водитися".
"Уявляєш, – розповіло потім Тигреня Равликові, – стара ЧеРРРепаха сказала, що в озеРРРі живе КРРРокодил. І що з ним краще не водитися, тому що він дуже злий".
"А по-моєму, навпаки, – відповів тоді Равлик, – він злий, тому що з ним ніхто не хоче водитися. Хоча хтозна, що у нього на думці, у цього Крокодила. Але те, що він дуже великий і не дуже гарний, це точно".
Після всіх цих розмов і розповідей Тигреня уявляло Крокодила величезним, як Слон, із носом, як у Носорога, червоним, наче Папуга, і з довгим хвостом як у мавпочки. Саме так.
Тому, побачивши тепер широко роззявлений рот справжнього зеленого, а не червоного Крокодила, Тигреня зовсім не злякалося. Воно сіло від подиву на задні лапи і вигукнуло:
– Оце усмішка!
Крокодилу досі ніхто ніколи не казав, що він має усмішку. Усі казали: "Яка страшенна паща!" – і тікали. Тому Крокодил теж дуже здивувався і подумав: "Мені, мабуть, почулося про усмішку".
– І голос у тебе гучний, – продовжувало захоплюватися Тигреня, – і усмішка гаРРРна. Широка, – сказало воно, оглядаючи застиглого від подиву з широко відкритою пащею Крокодила. – Ти, напевно, дуже добРРРий!
При слові "добрий" Крокодил здригнувся і від збентеження посинів.
Крокодили, коли соромляться, завжди синіють. Зараз Крокодил посинів особливо сильно. Ще б пак! Адже йому ніколи, жодного разу в житті не говорили таких слів. Йому постійно торочили: "Злий. Гидкий. Потворний". А тут раптом: добрий, гарний.
– Ти що, серйозно?
– Звичайно, – заприсяглося Тигреня , – чесне тигРРРине.
– Отже, я тобі подобаюсь і ти не боїшся мене? – запитав Крокодил тихо.
– Абсолютно, – сказало Тигреня.
– Але якщо так, – прошепотів синій збентежений Крокодил, – то нам нічого не заважає стати друзями. Я тебе теж не боюся. І ти мені теж подобаєшся. Давай дружити, – тихесенько попросив він. – Може, й вийде.
– Давай, – погодилося Тигреня , – обов'язково вийде.
– Тоді будь другом, – сказав Крокодил, – скажи, будь ласка, ще раз про усмішку. Тільки із самого початку.
– Скільки завгодно, – засміялося Тигреня і сказало все із самого початку: – У тебе гаРРРна, прРРРиємна, шиРРРока усмішка. Ти дуже добРРРий.
– Це неймовірно, – прошепотів Крокодил і заплакав. – Мене завжди називали "гидким Крокодилом".
– То ти що, КРРРокодил?! – ахнуло Тигреня.
– Так, – сказав Крокодил. – Я – Крокодил. Хіба ти не знав?
– Я тебе уявляв зовсім іншим, – зізналося Тигреня. – А ти он який – гаРРРний. Оце сюРРРпРРРиз! ... СюРРРпРРРиз, – повторило воно та раптом застрибало від радості.
– Який ще сюрприз? – не зрозумів Крокодил.
Тигреня припинило стрибати.
– УРРРа! – кричало Тигреня . – Я знайшов сюРРРпРРРиз! Я знайшов сюРРРпРРРиз!
– Я тебе познайомлю з моїм дРРРугом, Равликом, – сказало Тигреня Крокодилові. – І ти станеш і його дРРРугом теж. Це буде для нього пРРРекРРРасним подарРРРунком. Справжнім сюРРРпРРРизом.
– Ти вважаєш, – завагався Крокодил, – що цей сюрприз буде подарунком?
– Певен, – сказало Тигреня, і вони пішли до Равлика.
Зміст:
Тигреня, що говорило "Р-р-р!"
Дорогою з хмарами
Папуга
Поруч
Таємниця
Загадка
День народження
Сюрприз
Ім'я
Ще один сюрприз
Тому, кого ми зустрінемо дорогою
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова