Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Олександр Костинський
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Серцова
Читати першу частину:
Тигреня, що говорило
"Р-р-р!", та його друзі.
Зміст:
Найкращий – не найбільший острів
Якби я був слоном
Казка про Пуголовка
Щиглик
Як папузі знайшли справу
Хто де живе
Як добре, коли добре
Це Тигреня.
А це його друзі.
А це острів, на якому живуть Тигреня та його друзі.
А це не стрічка. Яка ж це стрічка?
Це дорога. Та сама дорога, якою Тигреня щоранку вирушає в гості до своїх друзів.
У гостях добре. Сидиш собі та й балакаєш. Про новини. А якщо новин немає – теж не біда. Завжди можна поговорити про острів. Зберуться друзі всі разом і розмовляють. І чим довше вони розмовляють, тим більше їм подобається острів.
Зазвичай починає Тигреня.
– По-перше, – каже в таких випадках Тигреня, – наш острів не дуже великий – і це добре. По-друге, – каже воно, – наш острів і не дуже маленький. І це теж добре. І по-третє, на нашому острові дуже приємно ходити в гості. А це вже не просто добре... Це дуже добре, – ось що воно каже.
– Вірно, – погоджується з Тигреням Мавпочка. – Уяви собі, – каже вона йому, – ти живеш, Тигренятку, не на такому острові, як наш, а на іншому, величезному. І вирішило ти піти до мене в гості, до Мавпочки, що живе на іншому кінці величезного острова, дізнатися, як у мене справи, та чи нічого зі мною не трапилося. Ідеш ти до мене годину. А потім ще годину. І от ти йдеш цілих дві години і, звичайно ж, хочеш уже їсти або спати. Або і їсти, і спати одночасно. А до мене ще йти та йти. І тоді в тебе псується настрій. Але назад ти теж не повертаєшся, тому що назад теж іти цілих дві години. І від усього цього тобі стає так сумно, що ти сідаєш край дороги, витягуєш лапи, чухаєш за вухом і зітхаєш. Ти зітхаєш так важко, – каже вона Тигреняті, – що ще трохи – і заплачеш.
– А плакати я зовсім не люблю, – усміхається Тигреня, – тому давай краще радіти, що ми живемо на маленькому острові. – Хоча, мушу вам сказати, – продовжує Тигреня, – що жити на маленькому острові теж не дуже цікаво. Ну що цікавого, якщо той, до кого ти зібрався в гості, живе зовсім поруч. Так близько, що і в гості ходити не треба, а можна просто простягнути лапу і смикнути його за хвіст. Ну хіба це ходіння в гості?
– Ні, смикнути за хвіст – це не ходіння в гості, – підтакують Тигреняті Равлик і Черепаха. – В гості, – кажуть вони, – треба ходити по дорозі. Тому що коли не поспішаючи йдеш дорогою, то на шляху обов'язково станеться якась пригода або ти зустрінеш того, кому потрібна твоя допомога.
– Абсолютно вірно, – втручається у розмову Слон, – от зустрілося мені якось по дорозі Тигреня і допомогло. І ось тепер я веселий і... і життєрадісний, – гучно говорить Слон і сміється.
І робить це він так оглушливо, що всі, хоч-не-хоч, теж починають усміхатися. Тим більше, що всім відомо, яким чином Тигреня допомогло Слонові.
Адже всі знають історію, що називається "Якби я був слоном" і яку ви прочитаєте на наступній сторінці.
Зміст:
Найкращий – не найбільший острів
Якби я був слоном
Казка про Пуголовка
Щиглик
Як папузі знайшли справу
Хто де живе
Як добре, коли добре
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова