|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Сіпсик
Ено Рауд
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Огородников
Зміст:
Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик
Сіпсик займається спортом
Була дуже гарна погода, і Ану вийшла з Сіпсиком у двір – погуляти. У дворі вони побачили, як хлопчики грають у футбол. Март тепер щодня грав у футбол з друзями і повторював, що спорт дуже корисний та загартовує людину.
Тому Ану вирішила, що Сіпсику теж слід займатися спортом. Але Сіпсик сказав, що він ніяк не зможе стати гарним футболістом, адже м'яч для нього занадто великий і котиться дуже швидко.
Тоді Ану з Сіпсиком пішла у двір до Майї, бо Майя була сусідкою і подругою Ану, і вони часто грали разом і в «класи», і в магазин, і в «штандер», і ще у всякі ігри.
Майя побачила Ану, побігла їй назустріч і крикнула вже здалеку:
– Знаєш, а тепер у нас вода в басейні!
У дворі Майї стояв маленький басейн, але зазвичай води в ньому не було. Отже, тепер він наповнений водою!
– Як гарно! – зраділа Ану. – Давай у ньому купатися!
Але Майя сказала, що мама їй не дозволяє купатися – вода у басейні холодна.
Ану торкнулася води великим пальцем ноги і вирішила, що вода в басейні зовсім не холодна, але якщо мама не дозволила Майї, то нічого не вдієш – купатися не можна.
Торкаючись води, Ану високо підняла Сіпсика і тримала його біля вуха, і тут Сіпсик прошепотів:
– Дозволь мені поплавати!
– Правильно! – вигукнула Ану. – Плавання – це корисний спорт і загартує більше, ніж якийсь там футбол. Нехай Сіпсик поплаває!
– Але ж він може потонути! – занепокоїлася Майя. – Адже тут для нього дуже глибоко, а ми не знаємо, чи він уміє плавати.
– Уміє, – сказала Ану. – Він дуже легкий.
– Про всяк випадок нам потрібен рятувальний круг, – сказала Майя.
Вона побігла в дім і принесла велике гумове кільце, яким зазвичай грали на пляжі – кидали його і ловили. З цього кільця вони і зробили рятувальний круг, прив'язавши до нього мотузку.
Потім Ану спустила Сіпсика у воду.
Сіпсик чудово тримався на воді і не думав тонути.
– Бачиш, він дуже добрий плавець, – сказала Ану. – Тільки ті, хто добре плаває, вміють ось так, не рухаючи руками та ногами, лежати на воді.
– Але він міг би хоч трохи попливти вперед, – зауважила Майя.
– Стривай, – відповіла Ану. – Йому треба трохи звикнути до води.
Тоді Майя запропонувала Ану піти поїсти ягід, що ростуть у них в саду.
– Повернемося, коли він уже звикне до води, і побачимо, як він плаває.
Хоча в Ану було неспокійно на душі і їй не хотілося залишати Сіпсика самого, вона все ж таки погодилася і пішла з подругою їсти ягоди. Вони трохи поїли червоної смородини, і чорної, і ще аґрусу і пішли назад до басейну, щоб подивитися, чи звик вже Сіпсик до води.
Але підійшовши до басейну, вони дуже злякалися: Сіпсик лежав на дні.
– Швидше, рятувальний круг! – крикнула Ану.
– Боюся, він зовсім потонув, – сказала Майя. – Бачиш, лежить на дні і не рухається.
– Ніколи не можна втрачати надію! – крикнула Ану. Вона вихопила у Майї рятувальний круг і сама стрибнула у воду.
Вода в басейні була вище колін Ану, і поділ її сукні одразу ж намок, але вона навіть не помітила цього. Вона вдягла на Сіпсика рятувальний круг і крикнула Майї:
– Тягни!
Майя смикнула за мотузку і витягла Сіпсика з води. Він лежав тепер на березі, на траві, але не подавав ознак життя.
– Треба зробити йому штучне дихання, – сказала Ану.
Але вони не знали, як роблять штучне дихання. Тоді Майя побігла додому, щоб спитати про це у мами, Ану ж залишилася доглядати Сіпсика. Раптом Сіпсик промовив сумним голосом:
– Я дуже промок!
– Нічого, я тебе висушу! – Ану зраділа, що Сіпсик заговорив. – Ти мало не потонув!
– Так, – відповів Сіпсик, – але ти мене врятувала.
– Мені не слід було б так спокійно йти їсти ягоди, кинувши тебе самого.
Майя повернулася, але робити штучне дихання було вже не потрібно. Сіпсик почувався майже зовсім добре.
Тоді Майя знову пішла додому, принесла з дому папір та олівець, і оскільки вона вже вміла писати, вони написали на аркуші: «Не лізь у воду у незнайомому місці!»
Це оголошення вони причепили до палиці і встромили палицю біля басейну. Так вони застерігали всіх, кому загрожувала небезпека потонути в басейні.
Коли Ану прийшла додому, бабуся якраз розвішувала на мотузці білизну, а Март допомагав їй – подавав білизну з тазу. Ану показала мокрого Сіпсика.
– Просто не знаю, як мені його скоріше висушити, адже влітку батареї холодні, – стурбовано сказала вона.
Бабуся спочатку похитала головою, потім взяла Сіпсика і причепила його руки прищіпками до мотузки. Сіпсик висів поруч із штанами Марта і від вітру розгойдувався на мотузці туди-сюди.
– Ого! – радісно скрикнув Март. – А Сіпсик чудовий гімнаст! Подивися, Ану, як він впевнено тримається на турніку!
Март ще підштовхнув Сіпсика, ноги його піднялися вгору, і він зробив повний оберт навколо мотузки.
– Сіпсик зробив «сонце», – сказав Март. – Це дуже важка вправа.
Ану дивилася, як Сіпсик розгойдується на мотузці, і була дуже задоволена: що з того, що він не вміє плавати, зате він прекрасний гімнаст.
Зміст:
Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова