Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Сіпсик

Ено Рауд

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Огородников

Зміст:

Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик

Бій Сіпсика з осами

У садку в Ану росли два сливових дерева, і слив на них було повно. Сливи поступово змінювали свій колір, і це було дивовижно. Адже синя і жовта фарби зазвичай дають при змішуванні зелену, але зі сливами відбувалося інакше, наче навпаки – спочатку всі вони були зеленими, а потім на одному дереві стали жовтими, а на другому синіми.

Коли сливи дозріли, вони почали падати з дерев. Одного дня Ану взяла в одну руку кошик, в другу – Сіпсика і пішла збирати сливи, що впали. Вона посадила Сіпсика під дерево, на якому визрівали жовті сливи, і сказала йому:

– Дивися уважно, куди падають сливи, тоді мені буде легше шукати їх у траві.

Сіпсик одразу ж почав старанно дивитися, а Ану збирала сливи у свій кошик.

Збирати сливи було дуже приємною справою. Але треба було берегтися ос, тому що осам сливи теж подобалися.

Вони залазили у тріснуті сливи і смоктали солодкий сливовий сік.

– Ці оси не такі вже й страшні, – сказала Ану Сіпсику, щоб надати йому сміливості. – Якщо ти не махатимеш руками і не дратуватимеш їх, вони тебе не вжалять. Тож ти не бійся.

– Та я й не боюся, – відповів Сіпсик. – Мене навіть швейною голкою кололи, але мені це було байдуже, бо я набитий ватою.

Але про всяк випадок він тихенько сидів на місці і жодного разу не змахнув руками.

Незабаром з дерева впала ще одна злива – велика, стигла і соковита. Але вона впала не в траву, а спочатку – бац! – Сіпсикові на голову.

– Ай! – скрикнув Сіпсик. – Я злякався!

Вдарившись об голову Сіпсика, злива луснула, і обмазала Сіпсика сливовим соком, а це вже було погано.

– Бідолашний Сіпсику! – пожаліла його Ану. – Негайно ходімо з-під цього дерева.

– Нічого, – заперечив Сіпсик. – Дві сливи ніколи не падають в одне й те саме місце. Це закон падіння слив.

Але Ану не звернула уваги на слова Сіпсика. Вона взяла його і пішла збирати сині сливи. Там вона посадила Сіпсика подалі від дерева, щоб з ним більше не трапилося такої неприємності.

Незабаром і всі сині сливи, що впали на землю, було зібрано, але в кошику залишалося ще досить багато вільного місця.

– Треба потрусити дерево, – порадив Сіпсик. – Тоді стиглі сливи впадуть, а недозрілі залишаться на гілках.

Сіпсик був безперечно правий, і Ану почала трусити дерево. Вона трусила щосили, і кошик почав наповнюватися.

Але сталося щось страшне.

Коли Ану потрусила сливове дерево, з нього злетів такий величезний рій ос, що перед очима Ану все стало строкатим, вірніше, чорно-жовто-смугастим. Чорно-жовто-смугасті оси з загрозливим, страшенним дзижчанням закружляли над Ану та Сіпсиком. І Ану сама не помітила, як замахала руками. А це ще більше розлютило ос.

Тоді Сіпсик крикнув Ану:

– Тікай! Тікай звідси!

Справді, треба було тікати, поки не пізно, і Ану нахилилася, щоб узяти Сіпсика, але одразу ж відсмикнула руку – з ниткового волосся Сіпсика на Ану дивилася нахабна оса, що сиділа саме на тому місці, куди раніше впала жовта злива.

– Швидше! – крикнув Сіпсик. – Тікай! А я поки затримаю ос!

Ану залишила Сіпсика і кинулася бігти. Вона бігла, не зупиняючись, аж до свого під'їзду. Тільки тоді вона зупинилася. Тут ос уже не було, і Ану змогла трохи перевести подих. Вона обернулася і подивилася туди, де залишився Сіпсик.

Маленький відважний Сіпсик... Він не відступив ні на крок. Він боровся. Він затримав ос, як і пообіцяв. Оси люто кружляли над ним, їхнє войовниче дзижчання долинало навіть до Ану. Але Сіпсик і не збирався залишати поле бою.

І раптом Ану відчула, що їй соромно. Вона не повинна була залишати Сіпсика на поталу цим злодійкам! До кінця своїх днів вона не пробачить собі, якщо зараз не побіжить на допомогу Сіпсику!

І вона помітила, що йде назад до сливових дерев. Іде повільно, але рішуче і не розмахує руками. Нарешті вона підійшла до Сіпсика і сказала:

– Мій маленький відважний Сіпсику!

Сіпсик тільки усміхнувся їй у відповідь, і в цей момент нахабна оса вилетіла з його ниткового волосся і зникла в листі сливового дерева. Інші оси теж поступово заспокоювалися.

– Дивись, як багато слив упало на землю, коли ти трусила дерево, – сказав Сіпсик і знову всміхнувся, наче нічого й не сталося.

Ану знову почала збирати сливи і незабаром наповнила свій кошик до самого верху.

Зміст:

Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова