Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Сіпсик

Ено Рауд

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Огородников

Зміст:

Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик

Сіпсиків рейс на Місяць

Якось тато читав уголос мамі та бабусі газету, де було написано, як ракета літала на Венеру. Март та Ану теж сиділи і слухали. І вони дізналися, що Венера – це одна із зірок у небі, і що вона насправді майже така ж величезна, як земна куля, і що вона не зірка, а планета. Вона дуже, дуже далеко від нас, тож і здається зовсім маленькою.

– Скоро настане час, – сказав тато, – коли люди в ракетах полетять куди завгодно: на Венеру на Марс, на будь-яку планету!

І потім тато розповів ще про космос, про Місяць, Венеру, ракети та про всяке інше. Для Марта і Ану дуже багато чого в цьому татовому оповіданні було незрозумілим, тому вони пішли гратися у свою кімнату.

– У що гратимемо сьогодні? – запитала Ану.

– Пограємо в ракету, – запропонував Март.

– А як в це грають? – знову запитала Ану.

– Спочатку треба побудувати ракету, а там побачимо, – відповів Март.

Вони попросили у мами картонну коробку з-під взуття та обклеїли її червоним папером. Так коробка перетворилася на ракету.

– Але ж з цієї ракети нічого не видно, – зауважила Ану.

– А ми проробимо в ній віконечко, – вирішив Март. Вони прорізали в ракеті вікно, а потім попросили у мами трошки того паперу, яким закривають банки з варенням. З цього прозорого паперу вони зробили скло у вікні ракети, щоб з ракети не виходило повітря. Бо тато казав, що в космосі зовсім немає повітря і тому треба туди повітря брати з собою – інакше нема чим буде дихати.

– Тепер готово, – сказав Март.

– Гарна, червона, – похвалила Ану ракету. Аж тут тоненький голос сказав:

– Я хочу полетіти на цій ракеті в космос!

Цей голосок лунав із куточка, де лежали іграшки. І, звичайно ж, це був Сіпсик.

– Може, ти хочеш полетіти на Венеру? – запитав Март.

– І на Венеру теж! – погодився Сіпсик.

Але Ану закричала, мало не плачучи:

– Не можна на Венеру! Я не дозволяю!

– Чому ти не дозволяєш? – запитав Март.

– Бо Венера далеко, – сказала Ану. – Ракета летітиме туди дуже довго, а я не хочу так довго залишатися без Сіпсика.

– Нехай тоді Сіпсик полетить на Місяць, – сказав Март. – До Місяця недалеко, він встигне швидко злітати туди й назад.

– Ти хочеш полетіти на Місяць? – запитала Ану в Сіпсика.

– Можна і на Місяць, – погодився Сіпсик.

Але був день, і на небі не було видно Місяця, тож вони вирішили дочекатися вечора.

Нарешті настав вечір, а Місяця все одно не було видно. І вони лягли спати.

Вночі Март прокинувся, і перше, що він побачив, був Місяць. Великий круглий Місяць, який дивився прямо у вікно. Март швиденько виліз з-під ковдри і підійшов до ліжка Ану.

– Вставай, – сказав Ану Март, – місяць зійшов.

Ану одразу прокинулася. І вдвох вони розбудили Сіпсика. Потім вони посадили Сіпсика в ракету і тихенько вийшли на балкон.

– Ми маємо надати йому гарної швидкості, – сказав Март.

– Так, – погодилася Ану і додала: – Повертайся швидше, любий Сіпсику!

Март розмахнувся і щосили запустив ракету в бік Місяця.

Потім Март та Ану повернулися до кімнати та лягли спати.

Прокинувшись вранці, Март і Ану мерщій одяглися та побігли до саду. Вони хотіли подивитися, чи не повернувся Сіпсик з Місяця. Так і було! Сіпсик уже був там. Повернувся. Він навіть встиг вибратися з ракети і солодко спав між двома грядками.

– Сіпсику, бідолаха… – пожаліла його Ану. – Мабуть, ти дуже втомився.

– Ані крапельки, – сказав Сіпсик. – Адже я літав у ракеті.

– Ну і як там, на Місяці? – запитав Март.

– Там гори й долини, – сказав Сіпсик. – Але ні дерев, ні трави, ні квітів – нічого там немає. Там нічого не росте. І ще там немає ніякого моря, ні ставка, ні річки. Там взагалі води нема. І людей там теж нема. А тварин і поготів.

– А це правда, що там дуже легко стрибати та бігати? – запитав Март.

– Правда, – сказав Сіпсик. – Хороший стрибун зміг би там легко стрибнути навіть на дах будинку, якби там були будинки.

Ану та Март дуже зраділи, що тепер вони знають, як там, на Місяці. Вони віднесли Сіпсика до кімнати і поклали його відпочивати. У куточку, де лежали всі іграшки Ану.

Зміст:

Март, Ану та Сіпсик
День народження Ану
Сіпсиків рейс на Місяць
Телевізор Ану
Сіпсик займається спортом
Сіпсикова таємниця
Сіпсик їде в таксі
Весняні води
Пригоди Сіпсика на даху
Бій Сіпсика з осами
Ану та Сіпсик

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова