Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Про відважного Барвінка і коника Дзвоника

Пригоди Барвінка та Ромашки

Богдан Чалий, Павло Глазовий

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Григор'єв та К.Григор'єва

Розділи :   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12

Розділ п'ятий

Коли сонце вже йшло на спочинок
Із вагона зіскочив Барвінок,
Помахав машиністу рукою.
Поїзд свиснув і зник за горою.

І поїхав Барвінок по полю,
По широкому полю-роздоллю.
Зупинився під дубом крислатим:
– Будем, Дзвонику, тут ночувати!

Розсідлав він коня бойового,
Жупанину накинув на нього.
Потім вивів його до криниці,
Дав йому оберемок травиці.

Сам же звив коло дуба кубельце
І поклав під голівку сідельце.
Ніч стояла така погожа...
Недалеко десь пахла рожа.

Кожна зірка – немов жарина,
Їх лічити почав хлопчина.
Рахував, рахував повільно.
Спати... Спати хотілося сильно.

Із-за лісу, з-за темного гаю
Сіроманець вночі вибігає.
А куди ж то біжить вовчисько?
Чує, коником пахне близько.

Ось він тихо підліз до дуба,
Точить-гострить об кремінь зуба.
Бачить: коник стоїть на припоні –
Їсть із шаньки, а очі – сонні.


Вовк стрибнув, щоб коня схопити, –
Б’ють по носі його копита!
Вовк упертий заходить збоку.
«Ну ж і трапився кінь, нівроку!
Вчора з’їв рисака гнідого,
Угамую й тебе, худого!»

А конячка як дасть по лобі –
Вовк від болю аж гаркнув: «Пробі!»
Наїжачилась вовча шуба.
Кінь рвонувся і... вирвав дуба!

Вирвав, наче тонку билину.
Дуб вовчиську упав на спину.
Від страшного того удару
Шерсть злетіла під саму хмару,

Вовк розпався на сім частинок...
Тут прокинувся наш Барвінок.
Кулачками протер очиці.
Вже у гаї щебечуть птиці.
Кінь дрімає собі спокійно.
Дуб стоїть на землі надійно...

Про відважного Барвінка і коника Дзвоника

* * *

– Годі спати, у нас діла є! –
Знов Барвінок коня сідлає.

Сходить сонце, росою вмите.
Дзвонить колосом стигле жито.
Як багато на світі дива!
Рідна земле, яка ти красива!

Гей, Барвінку, пильніше дивися –
Три дороги в степу розійшлися.
Зупинився козак у тривозі:
– По якій же їхать дорозі?

У хлопчини одна турбота:
Відшукати маєток Осота
І той скарб дорогий дістати,
Що його стережуть супостати.

Ось біжить моріжком Перепілка,
А за нею ще й діточок кілька.
Наш Барвінок гукає: – Пташко!
Покажи мені шлях, як неважко,
Що веде до царя Осота.
Позмагатися з ним охота!

Перепілка сховалася в житі.
– Ні, – промовила, – спершу скажи ти:
Чи руйнуєш пташині гніздечка?
Чи збираєш пташині яєчка?

Аж обурився хлопчик: – Та що ти!
Не роблю я такої підлоти.
Пташок корисних кривдити шкода.
Ними ж красна уся природа.

Перепілка тоді говорить:
– Їдь праворуч, за сині гори.
Там в яру, край старого дота,
Ти побачиш палац Осота.

Зняв Барвінок свою перчину.
– Зараз, – мовив, – туди полину.
Будь, сестрице моя, здорова.
Дуже в тебе ласкава мова.
Хай ростуть твої дітки великі,
Хай же їх обминають шуліки!

* * *

Знову їде Барвінок по полю,
По широкому полю-роздоллю.
Вітер віє, та пісню співає,
Та бадьорі думки навіває.


Що так швидко летить понад травами,
Під вітрами легкими, ласкавими?
То кружляє малесеньке Сонечко:
– Гей, Барвінку! – гукає. – Гей, Дзвоничку!
Я з далеких країв прилетіло,
Болять крильця, болить моє тіло.
Зупиніться хоча б на хвилину,
На билину я сяду, спочину,
Розкажу вам, чого я літаю,
Розкажу вам, кого я шукаю.

Про відважного Барвінка і коника Дзвоника


Є над ставом
Біла хатка.
Там живе
Мале дівчатко.

Щебетливу,
Ніби пташка,
Звуть ту дівчинку –
Ромашка.

Русі в дівчинки
Косички.
У косичках
Сині стрічки.

Очі карі,
Довгі вії.
Все вона
Робити вміє:

Вміє шити-
Вишивати,
І читати,
І писати.

Встане рано-
Пораненько,
Одягається
Швиденько.

Набере води
З кринички –
Руки вимиє
І личко...

Є у неї
Сад і квіти,
Їх доглянуть –
Треба вміти!

Я живу
В саду Ромашки.
Хоч маленька
Я комашка,

Ні вночі, ні вдень
Не сплю,
На листочках
Нищу тлю.

Так жили ми
Тихо й мирно
І дружили
Щиро й вірно.

Але якось
До садка
Притаскало
Будяка.

Він гукнув:
– Кінчай роботу!
Я слуга
Царя Осота!

Царь за службу
І заслуги
Дав мені
Оці округи,

Щоб отут я
Вкоренився,
Жив собі
Та веселився.

Отже, те,
Що в тебе є,
Від сьогодні –
Все моє!

Забирай
Свої манатки
І тікай
З цієї хатки!

Жартувати
Не люблю:
Не втечеш –
Так задавлю!

І тепер
Садок зів’яв,
Замулився
Світлий став.

Той Будяк
Квітує рясно,
Мучить дівчинку
Нещасну.

На будяччі
Павуки
Почепили
Гамаки,

Павутиння
В’яжуть, кляті,
У Ромашки
Просто в хаті
І сичать:
– Усе це наше!

От мені
Ромашка й каже:

– Сонечку-комашко,
Порятуй Ромашку!
Крильця ж є у тебе,
Піднімися в небо,
Політай там вільно,
Придивляйся пильно.

Між доріг-стежинок
Їде сам Барвінок.
Під Барвінком коник –
Зелененький Дзвоник.

Сядь біля дороги,
Поклонися в ноги,
Розкажи про мене,
Про життя нужденне,

Про важку наругу,
Будяка-хапугу.
Зброю хай готує,
Хай мене рятує.

Розділи :   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова








Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова