Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мандри котика Мікоша

Юрій Брєзан

Переклад українською – Дмитро Меденцій
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ніна Котел, ігор Вишинський

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   

Відтоді ніхто в цирку не обзивався до Цезаря й словом, не відповідав на його запитання, навіть не дивився в його бік.

Тигра Цезаря виключили з громади чесних і порядних тварин цирку.

А малого Мікоша полюбили ще дужче.

Та все одно Мікош часто-густо тужив за своїм білявим приятелем Томашем.

Цирк об’їздив усю Угорщину, повернувся і знову помандрував словацьким краєм. Потім поїхав до Польщі і там почав готуватися до повернення на батьківщину.

Мікошева лапка вже загоїлася. В Катовіце, в місті польських гірників, він уперше після вимушеної перерви виступив на арені разом з братом Гасаном.

Всі глядачі так завзято аплодували їх номерові, аж долоні в них заболіли.

Та Мікош і цього вечора шепнув на вухо левові Гасану:

– Коли вже повернемося додому?

– Скоро, братику, скоро.

І справді. В гарному польському місті Познані клоун Колопак приніс Мікошеві радісну звістку:

– Завтра, Мікоше!

– Завтра! – засурмив слон Юмба. – Завтра! Ура! Ура! Ура!

– Завтра! Радій, братику! Ура-а-а! – гукав лев Гасан.

Верблюд Омар, поні Педро та всі інші тварини цирку теж приходили до Мікоша і, радіючи, говорили:

– Завтра, Мікоше!

На радощах Мікош не міг уночі заснути. Він забрався на віз до клоуна Колопака і заспівав пісню. Співав голосно і так гарно, аж усі заслухались.

Тільки старий тигр Цезар лютився, як завжди, і грізно ревів.

Назавтра десь опівдні цирк прибув на кордон. Тут несли службу прикордонники Цук та Нук.
Прикордонник Нук шепнув на вухо директорові Цирку:

– Якщо хтось із ваших по дорозі загубив зуба, Цук не пропустить його через кордон.

Директор відповів, що піхто з мешканців цирку не губив зуба.

Цук ходив од воза до воза, заглядав у свої папери, потім на вози, лічив людей, тварин, кінські підкови та старі черевики клоуна Колопака. Там, де було все гаразд, він витягав із сумки здорову печатку і ставив у паспорт.

Директор цирку дістав свою печатку, лев Гасан – свою, слон Юмба – свою, верблюд Омар – свою.

Старому, лютому тигрові Цезарю, що його тварини виключили зі своєї громади, також поставили печатку.

Нарешті прикордонник Цук підійшов до Мікоша, заглянув у свої папери і побачив, що документа на нього немає. Цук нахмурився і підозріло глянув на Мікоша.

– Геть звідсіля! Дивись, щоб цілий додому повернувся!

Він подумав, що Мікош – польський котик.

Клоун Колопак став доводити, що Мікошеві треба добутися додому, і розповів, як той переїхав кордон на вагоні з картоплею.

– Он воно що! – гукнув Цук.– Виходить, він переїхав кордон без паспорта! Мушу його арештувати.

Це був його обов’язок.

Прикордонник Цук схопив Мікоша, посадив його до темної в’язниці і заходився перевіряти цирк далі. На паперах перевіреного ставив печатки.

Мікош сидів у в’язниці і, нявкаючи, благав допомоги. Сам він вибратися з в’язниці ніяк не міг. Двері були замкнені. Невеличке віконце – високо вгорі, аж під стелею, і забите залізними ґратами. Рано радів Мікош, що повернеться додому... Замість домівки довелося сісти за грати...

Тварини хотіли допомогти Мікошеві, та не знали, як це зробити. Вони никали з кутка в куток у своїх клітках, та вийти не могли. Тільки слон Юмба ходив на волі. Він повсякчас міркував, як визволити Мікоша з неволі. Нарешті надумав. Підійшов до в’язниці, довгим дужим хоботом схопився за металевий прут заґратованого віконця, смикнув його – і виломив.

– Тікай мерщій! – шепнув Мікошеві.

Та Мікош не міг вискочити на вікно. Надто вже високо воно було.

Юмба спритно виломив ще один прут і всунув у віконце свого довгого хобота. Мікош сів на хобот – і він уже на волі! Та що з того? Ось зараз підійде грізний Цук, побачить Мікоша – і знов запроторить його у в’язницю.

– А ти сховайся у мене у вусі! – шепнув слон Юмба.

Мікош прослизнув у слонове вухо. Юмба опустив лопухасте вухо вниз.

Цук пройшов повз них і гукнув:

– Все гаразд! Відкривайте кордон!

Нук відкрив кордон і від душі засміявся. Він бачив, що з вуха Юмби стирчить пухнастий хвіст котика Мікоша.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова